Бутирська (станція метро)

55°48′48″ пн. ш. 37°36′10″ сх. д. / 55.81333° пн. ш. 37.60278° сх. д. / 55.81333; 37.60278

Бутирська
Московський метрополітен Люблінсько-Дмитровська лінія
Загальні дані
Тип	пілонна, трисклепінна
Глибина закладення	60 м
Проєктна назва	Шереметьєвська
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	162 м
Ширина	19,1 м
Дата відкриття	16 вересня 2016[1]
Архітектор(и)	М. І. Шумаков[ru] (керівник авторського колективу), А. В. Некрасов, Г. С. Мун, В. З. Филіппов[ru]
Будівельник(и)	ОАО «Мосметрострой»
Пересадка на	Останкіно, А: 126, 519, с532, 539, т29
Виходи до	Огородний проїзд, вулиця Руставелі, проїзд Добролюбова

п о р Люблінсько-Дмитровська лінія

Легенда Фізтех Ліанозово Яхромська Селігерська ТЧ «Лихобори» Верхні Лихобори Окружна Петровсько-Розумовська Фонвізінська Бутирська Оборотний тупик Мар'їна Роща Достоєвська Трубна Стрітенський бульвар ССГ до Кільцевої лінії Чкаловська Римська Крестьянська застава Дубровка Оборотний тупик Кожуховська ТЧ-15 «Печатники» Печатники Оборотний тупик Волзька Любліно Братиславська Мар'їно Оборотний тупик Борисово Шипиловська Зябликово ССГ до Замоскворіцької лінії Оборотний тупик

«Бути́рська» (рос. Бутырская) — станція Люблінсько-Дмитровської лінії Московського метрополітену. Відкрита 16 вересня 2016 ^[1].

Станція розташована на північному сході Бутирського району Москви, на Огородному проїзді поблизу платформи «Останкіно» Ленінградського напрямку Жовтневої залізниці. Має виходи на Огородний проїзд, вбудовані у підземні переходи: один на розі з вулицею Руставелі; другий біля прохідної Останкінського заводу бараночних виробів у бік проїзду Добролюбова.

Конструкція станції — пілонна, трисклепінна (глибина закладення — 60 м). Радіус центрального залу — 4,4 м. Ширина платформи — 19,1 м (з розкриттям 9 прорізів із кожного бічного залу), пілонів — 3 м, прорізів — 3 м.

Станція без колійного розвитку.

Архітектурний образ центрального залу вирішується чергується ритмом арок освітлених і неосвітлених і пластичним чергуванням водозахисної парасольки що виступає (в районі пілонів) і западає (в районі отворів). Освітлення створюється світильниками, розташованими на пілонах, які своїм дизайном гармонійно поєднуються з пластикою пілонів.

У бічних залах освітлення закарнізне. Між панелями розташовуються водовідвідні парасольки різного діаметра. Уздовж поздовжньої осі тунелю, яскраво освітлюючи пасажирську зону і роблячи сутінок у зоні поїздів. Колійна стіна оздоблена алюмінієвими панелями, що продовжують циліндричну поверхню склепіння з розташованими на ньому назвами станції та схемами лінії. Для оздоблення пілонів застосований саянський мармур рожевого відтінку.

Склепіння центрального і бічних залів станції, як і похилих ходів ескалаторів оздоблені панелями скловолокнистої водовідвідної декоративної парасольки.

На станції та в вестибюлях є система візуальної і тактильної інформації для пасажирів з вадами зору (світлові та контрастні смуги, фактурні покриття). В одному з вестибюлів знаходяться ліфти, на всіх сходових сходах — пандуси з не ковзким покриттям. Сходи оздоблені плитами з термообробленого граніту і накриті павільйонами.

• Залізничну платформу Останкіно,
• лінія МЦД-3
• Автобуси: 126, 519, с532, 539, т29

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бутирська (станція метро)

• Бутирська. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.(рос.)
• Розташування станції на офіційному кресленні з трасуванням тунелів. [Архівовано 12 лютого 2012 у WebCite](рос.)
• Перспектива розвитку Люблінсько-Дмитровської лінії на сайті metro.molot [Архівовано 12 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)