Бутурлін Василь Васильович

Бутурлін Василь Васильович Бутурлин Василий Васильевич
Поруч з Богданом Хмельницьким на Арці дружби народів в Києві
Посол Московії в Гетьманщині
1653 — 1655
Попередник:	Унковський Григорій
Спадкоємець:	Тяпкін Василь Михайлович
Народження:	невідомо Московське царство
Смерть:	31 грудня 1655 Київ або Москва
Причина смерті:	самогубство
Рід:	Бутурліни
Шлюб:	Anastasiya Volkonskayad
Діти:	Ivan Buturlind

Бутурлін Василь Васильович (рік народження невідомий — 31 грудня 1655, Київ^[1], за іншими відомостями Москва) — військовий діяч, дипломат Московського царства, походив з давнього боярського роду Бутурліних.

Служив при Московському дворі стольником, а згодом окольничим. У січні 1654 року очолив московське посольство в Україні, яке від імені московського царя Олексія Михайловича уклало з українським козацтвом, очолюваним Богданом Хмельницьким, угоду про спільні дії проти Польщі. Зумів наполягти на тому, щоб угода скріплювалася церковною присягою лише з боку козаків, що легітимізувало майбутні порушення угоди московським двором. За виконану місію був щедро нагороджений царем.

Після укладення Переяславської угоди очолював московські війська, вислані на допомогу українському козацтву, і Бутурлін керував ними у переможній битві з поляками при Городку 18 вересня 1655. Втім, Хмельницький і Бутурлін не змогли розвинути цей ранній успіх. Облога Львова закінчилась невдачею — місто взяти не вдалося. Через два тижні під Озерною та Тернополем Хмельницький і Бутурлін зазнали поразки від кримського хана, союзника Яна Казимира. Після цього козацько-московські війська повернулись на Наддніпрянщину.

Дізнавшись у Києві, що цар Олексій Михайлович не пробачить невдачу львівського походу й має намір відрубати йому голову, боярин 31 грудня 1655 року отруївся.

За свідченням історика Михайла Грушевського, Олексій Михайлович закидав Бутурліну «три зради»: отримання хабарів від обложених міст і замків, пограбування зайнятих міст з наступним їх залишенням і договір із кримським ханом^[2].

До 300-річчя Переяславської ради у 1954 році іменем Василя Бутурліна назвали вулицю у Львові. У 1991 році вулицю перейменували на пошану родини гуцульських різьбярів Шкрібляків^[1].

• В. І. Сергійчук. Бутурлін Василь // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Коваленко Сергій. Іван Богун — український Дон Кіхот. — К.: Стікс, 2011.

• В. М. Горобець. Бутурлін Василь Васильович [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 417. — ISBN 966-00-0734-5.
• Ігор Мельник. Облога Львова 1655 року // Zbruch, 08.11.2015 [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.]