Дьомін Олег Олексійович
Оле́г Олексі́йович Дьо́мін (нар. 1 серпня 1947, с. Лопатіно, Веньовський район[ru], Тульська область, РРФСР, СРСР) — український політик, економіст і державний діяч. Надзвичайний і Повноважний Посол України у Російській Федерації (21.03.2006 — 04.04.2008), у Казахстані (з 02.08.2010). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Китайській Народній Республіці (18.07.2013 — 17.05.2019). Кандидат економічних наук (2004); член політвиконкому і політради Народно-демократичної партії (з 02.1996). ЖиттєписНародився 1 серпня 1947 в сім'ї російського військовослужбовця. Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (1971), інженер-радіофізик; Вища партійна школа при ЦК КПУ (1983); кандидатська дисертація «Методологічні основи регулювання потенціалу економічного розвитку регіону» (Харківський національний університет ім. В.Каразіна, 2004). 1965–1966 — токар на Харківському заводі «Серп і молот». 12.1966-10.1969 — електрослюсар, 10.1969-11.1971 — секретар комітету комсомолу тролейбусного депо № 2 Харківського трамвайно-тролейбусне управління. 11.1971-05.1976 — другий секретар, перший секретар Комінтернівського райкому ЛКСМУ міста Харкова. 05.1976-12.1979 — другий секретар, перший секретар Харківського міськкому ЛКСМУ. 12.1979-02.1986 — другий секретар Комінтернівського райкому КПУ Харкова. 02.-07.1986 — заступник генерального директора Харківського ВО «Будгідравліка» Міністерства будівельного, дорожнього і комунального машинобудування УРСР. 07.1986-10.1988 — перший секретар Комінтернівського райкому КПУ Харкова. 10.1988-1990 — другий секретар Харківського міськкому КПУ. 1990-08.1991 — секретар Харківського обкому КПУ. 10.1991-05.1994 — заступник голови оргкомітету, віце-президент Українсько-Сибірської інвестиційної корпорації («Укрсибінкор»); президент фонду «Перспектива XXI», Харків. Народний депутат України з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Комінтернівський виборчій округ № 371, Харківська область, висунутий виборцями. Член Комітету з питань бюджету. Член групи «Конституційний центр». На час виборів: Укр.-Сибірська інвестиційна корп. (м. Харків), віце-президент. 1-й тур: з'яв. 67.1 %, за 24.43 %. 2-й тур: з'яв. 60 %, за 53.55 %. 23 суперників. 25.05.1994-07.96 — заступник Голови Верховної Ради України. 8 травня — 8 серпня 1996 — в.о. голови[1], 8 серпня 1996 — 27 жовтня 2000 — голова Харківської облдержадміністрації[2][3]. Обраний народним депутатом України 3 скликання (з березня 1998) від Народно-демократичної партії, № 8 в списку. На час виборів: голова Харківської облдержадміністрації, член НДП. Зняв кандидатуру. Жовтень 2000 — січень 2005 — перший заступник Глави Адміністрації Президента України[4][5]. 03.2005-03.2006 — заступник голови НДП, голова Харківської обласної організації НДП (до 09.2000); заступник голови НДП (03.2005-05.2006). Член Вищої економічної ради Президента України (07.1997-11.2001); секретар Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування (з 12.2000); член наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям» (з 10.2001). 03.2006 кандидат в народні депутати України від Блоку НДП, № 6 в списку. На час виборів: заступник голови НДП[6]. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації (21.03.2006 — 04.04.2008). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Казахстан (02.08.2010 — 18.07.2013[7]). Надзвичайний і Повноважний Посол України в КНР (18.07.2013[8] — 17.05.2019[9]) Нагороди та відзнакиЛауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002)[10]. Орден «За заслуги» III (липень 1997), II (липень 2002)[11], I ступенів (серпень 2011)[12]. Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (серпень 1998)[13]. Почесний громадянин Харківської області (2012)[14] РодинаОдружений, має дочку. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia