Вервольф (партизанське формування)
Вервольф (нім. Werwolf, вовкулака) — партизанська організація, створена у Німеччині в кінці Другої світової війни. Мала протидіяти радянським і іншим союзним військам на окупованих німецьких територіях. У формуванні брали участь люди похилого віку і підлітки віком 14-16 років. Ополченці проходили короткий курс початкової військової підготовки, надання медичної допомоги, використання місцевості для ведення бойових дій, диверсійної тактики ведення бойових дій. Історичні міфиДосить поширеною думкою про «Вервольф» є слова деяких історіографів про те, що сам рух був виключно породженням геббельсівських пропагандистських гасел, і що насправді ці формування не здійснили жодної серйозної дії. Тему цих формувань нечасто порушували у світовій історіографії, від чого у громадськості склалося враження, що німецьке суспільство, яке опинилося під окупаційною владою союзників, було байдуже до 12-річної нацистської пропаганди. Багато авторів-істориків зміцнюють такі помилки. Міфи про діяльність організаціїОдним із міфів радянської пропагандистської машини була інформація, яка розповсюджувалася серед радянських солдатів у Німеччині, що німецькі структури спеціально залишили в Берліні багато жінок з венеричними захворюваннями, для зараження бійців і офіцерів Червоної Армії. Наголошувалося, зокрема, що молоді дівчата, котрі входили до складу «Вервольфа», отримали від нацистів завдання завдавати всіляку шкоду радянським командирам, позбавляти їх здатності виконувати свої службові обов'язки. «Бюро Прютцмана»19 вересня 1944 обергрупенфюрер СС Ріхард Гільдебрандт написав доповідну записку на ім'я Гіммлера, у якій пропонував створити партизанський загін СС, який би діяв у тилу наступаючої Червоної Армії. У записці вперше вживається слово «вервольф», яке запозичене, найімовірніше, з романтичної саги Германа Ленса (сага вийшла в 1910 році; оповідає про життя і боротьбу партизанського загону XVII століття, що діяв у районі Люнебурзької пустки). Оскільки роман став одним із найголовніших творів літератури в напрямку «Фелькіше», його тиражі були на другому місці в нацистській Німеччині після «Майн Кампф». Райхсфюрер Гіммлер доручив обергрупенфюреру СС Гансу-Адольфу Прютцману, надавши йому особливих повноважень, формування бойових загонів «вервольфа». Досвід Прютцмана, отриманий ним під час «роботи» на окупованих землях України, а також досконале знання рідного для нього району Східної Пруссії допомогло йому в цій роботі. Прютцман організував так зване «Бюро Прютцмана», розташоване в передмістях Берліна. Структура «Бюро Прютцмана»
Структура організаціїСтруктура загонів, підпорядкування
Гасло«Перетворимо день на ніч, а ніч — на день! Бий ворога, де б ти його не зустрів! Будь хитрим! Кради у ворога зброю, боєприпаси та продовольство! Німецькі жінки, допомагайте боротьбі „Вервольфу“, де це тільки можливо!» Тактика ведення боюЗа спогадами Маршала Радянського Союзу Василя Чуйкова, стандартною тактикою вервольфів були такі дії: сховавшись у руїнах будівель або використовуючи для цього складний рельєф місцевості, вони пропускали поперед себе колону радянських військ, після чого пострілами з Фаустпатрона підбивали першу і останню машини. Після цього «вервольфи» відразу ж починали розстрілювати солдатів, які втратили можливість зробити швидкий маневр. Список деяких акцій (не повний і за невеликий проміжок часу)
Фінал організаціїВ останні дні війни організацією поширювались листи і листівки з погрозами на адресу тих, хто відмовлявся підтримувати їх і сприяти їм: «Ми покараємо кожного зрадника і його сім'ю. Наша помста буде смертоносною!». У своєму першому виступі наступника на посту фюрера адмірал Карл Деніц наказав усім членам «вервольфа» припинити бойові дії і скласти зброю. Його наказ був виконаний не усіма відділами, деякі продовжили партизанські напади і диверсії аж до 1948 року. Джерела
|
||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
