У XIX столітті село відоме під назвою Миколаївка та належало до Таращанського повітуКиївської губернії, оскільки попередньо була власністю давнього Миколаївського монастиря.
До Різдво-Богородичної церкви села Лісовичі зарахована село Миколаївка, яка була власністю давнього Миколаївського монастиря. Це невелике село, оточена лісом, відстоїть від Лесович за 4-х версти. Жителів обох статей 433. Село чудове тим, що поблизу знаходиться 30 стародавніх могил, як би зібраних докупи, на декілька кроків одна від одної. Здається вони позначають місце якийсь великий битви або стародавнього язичницького цвинтаря. Час побудови їх треба віднести до глибокої доісторичної давнини. У минулому столітті на цьому місці був уже древній ліс; могили ці стоять за 4 версти від Лесович, за 3 версти від вала отаманського, у тому ж лісі знаходиться і в 8-ми від вала йде до міста Таращі. Отаманський вал починається за 4 версти від Таращі в лісі, що належить місту, проходить лісом села Миколаївки і закінчується біля села Хрещатого Ярах. У довжину має 2 версти.
За договором викупної 1863 року, селяни Миколаївки придбали у власність 410 десятин за 17397 рублів[2].
О. Стародуб, Є. Чернецький Лаврентій Похилевич та його «Сказания…» // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005. — ISBN 966-8545-14-1.