Токарівка (Білоцерківський район)

село Токарівка
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Тер. громада	Сквирська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32020150370040923
Основні дані
Засноване	межа 16-17 століть
Населення	270
Площа	1,44 км²
Густота населення	187,5 осіб/км²
Поштовий індекс	09041
Телефонний код	+380 4568
Географічні дані
Географічні координати	49°40′14″ пн. ш. 29°39′3″ сх. д. / 49.67056° пн. ш. 29.65083° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	215 м
Водойми	р. Березнянка
Місцева влада
Адреса ради	09041, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Шапіївка, вул.Ювілейна,1
Карта
	Токарівка
	Токарівка
Мапа
	Токарівка у Вікісховищі

Токарі́вка — село в Україні, у Сквирській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 270 осіб.

Географія

Географічні координати: 49°40' пн. ш. 29°39' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,44 км².

Токарівка розташована за 2 км від села Шапіївка та за 7 км від центру громади міста Сквира. Найближча залізнична станція — Попільня, за 40 км. Через село протікає річка Березнянка.

Історія

Перші поселенці на місці сучасної Токарівки з'явилися у XVII столітті. Серед жителів села були поширені такі ремісничі прізвища: Бондаренки, Кравчуки, Гончаруки і Шевчуки^[1].

На початку XVIII століття воно належало до Володарського маєтку князів Вишневецьких. До 1861 року належало до Петрашівського маєтку Юзефа Страшинського, у якого 1861 року село викупила поміщиця Августа Підгірська^[1].

У 1932–1933 роках Токарівка постраждала від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала близько 100 осіб^[2].

Жертвами сталінських політичних репресій наприкінці 1930-х років стали щонайменше вісім жителів села:^[3]

Список політично репресованих жителів села:

№	ПІБ	Коротка інформація
1	Гончарук Олексій Олександрович	нар. 1895, уродженець Токарівки, українець, малописьменний. Проживав у Токарівці, колгоспник. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 5 жовтня 1938 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Помер 27 червня 1943 року у Нижньоамурському таборі НКВС СРСР. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
2	Коцюк Ольга Савеліївна	нар. 1892, уродженка Токарівки, українка, неписьменна. Проживала у Токарівці, тимчасово не працювала. Військовим Трибуналом військ НКВС Київської області 19 квітня 1943 року засуджена до 20 років позбавлення волі і поразки в правах на 5 років. Померла в ув'язненні 25 серпня 1948 року. Місце поховання невідомо. Реабілітована у 1993 році.
3	Лукіянчук Ілля Мойсейович	нар. 1891, уродженець Токарівки, українець, освіта початкова. Проживав у Токарівці, одноосібник. Трійкою при УНКВС по Київській області 22 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 6 вересня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
4	Лукіянчук Юхим Мойсейович	нар. 1881, уродженець Токарівки, українець, малописьменний. Проживав у Токарівці, одноосібник. Трійкою при УНКВС по Київській області 22 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 6 вересня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
5	Миколайчук Пилип Леонтійович	нар. 1897, уродженець Токарівки, українець, освіта початкова. Проживав у Токарівці, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 31 серпня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 7 вересня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
6	Омельченко Олена Іванівна	нар. 1896, уродженка Токарівки, українка, неписьменна. Проживала у Токарівці, домогосподарка. Військовим Трибуналом військ НКВС Київської області 18 березня 1945 року засуджена до 10 років позбавлення волі і поразки в правах на 5 років. Реабілітована у 1993 році.
7	Піонтковський Казимир Іванович	нар. 1908, уродженець Токарівки, поляк, освіта неповна середня. Проживав у Обухові, заступник начальника районного відділу зв'язку. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 22 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1956 році.
8	Редюк Степан Григорович	нар. 1903, уродженець Токарівки, українець, малописьменний. Проживав у Токарівці, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 22 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 6 вересня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 270 осіб, з них 98,89 % зазначили рідною українську мову, а 1,11 % — російську^[4].

Економіка

Економічний сектор села представлений ТОВ «Агрофірма „Зоря“»^[1].

Соціальна сфера

У Токарівці діють клуб, бібліотека і фельдшерсько-акушерський пункт^[1].

Відомі особистості

В поселенні народилися:

Пасічник Василь Васильович (* 1959) — український правник;
Страшинський Леонард (* 1828) — польський живописець, академік Петербурзької академії мистецтв.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Міста і села України. Київщина, 2011, с. 266.
↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Київська область, 2008, с. 819.
↑ Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга, 2007, с. 756, 765, 768, 771, 774, 776, 779.
↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 березня 2015. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Джерела

упор. В. В. Болгов. Міста і села України. Київщина: історико-краєзнавчі нариси. — Київ, 2011. — Т. 2. — 448 с. — ISBN 978-966-1641-31-9.
Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Київська область. — Біла Церква : Буква, 2008. — 1376 с. — ISBN 978-966-7195-95-3.
Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. — Київ : Основа, 2007. — Т. 2. — 1040 с. — ISBN 966-699-170-5.