Піщана (Білоцерківський район)

село Піщана
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Тер. громада Білоцерківська міська громада
Код КАТОТТГ UA32020010120032765 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване XVII ст.
Населення 1 168
Поштовий індекс 09160
Телефонний код +380 4563
Географічні дані
Географічні координати 49°49′34″ пн. ш. 30°13′9″ сх. д. / 49.82611° пн. ш. 30.21917° сх. д. / 49.82611; 30.21917
Водойми р. Притока
Місцева влада
Адреса ради 09160, Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Піщана, вул. Замкова, 66
Карта
Піщана. Карта розташування: Україна
Піщана
Піщана
Піщана. Карта розташування: Київська область
Піщана
Піщана
Мапа
Мапа

CMNS: Піщана у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Піща́на — село в Білоцерківській міській громаді Білоцерківського району Київської області, до 2020 року центр сільської ради. Розташоване над річкою Протока.

Засноване в XVII столітті. Поблизу села виявлено залишки городища скіфських часів та 10 курганів, що свідчать про давню історію місцевості.

У символіці села використано символ виживання в боротьбі з кочівниками, а саме православний хрест над місяцем. [1]

Піщана вперше згадується в документах часів Визвільної війни, проте історичні факти свідчать про існування села з середини XVll століття. Назва походить від місця розташування - піщаної балки. Таке розташування пояснюється близькістю до Чумацького шляху, а також тим, що село було заховане від кочівників.

Село пережило татарські набіги XVl століття, десятиліття Хмельниччини та Руїни.

На початку ХХ ст. у Піщаній почала працювати церковнопарафіяльна школа. Під час революції 1905 року вона була зруйнована. У 1906 році громада збудувала школу на дві класні кімнати - для українських та польських дітей.

Населення — близько 1 168 жителів.

Уродженцем села є старшина ЗСУ Шабельний Олег Юрійович, загинув у боях за Широкине в лютому 2015-го.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1145 98.03%
російська 19 1.63%
вірменська 3 0.26%
білоруська 1 0.08%
Усього 1168 100%

Примітки

  1. Гай, Анатолій (2013). Білоцерківщино, мій рідний край. Буква. с. 398. ISBN 9789667195724.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерело

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya