Вулиця Київська (Львів)

Вулиця Київська Львів
Кам'яниці №№ 24—28а
Місцевість	На Байках
Район	Франківський
Назва на честь	міста Києва
Колишні назви
Байкова, Штандовска бічна, На Байках, Штауфенґассе, На Байках
польського періоду (польською)	Bajkowa, Sztandowska boczna, Na Bajkach
радянського періоду (українською)	На Байках
радянського періоду (російською)	На Байках
Загальні відомості
Протяжність	480 м
Координати початку	49°49′56.68″ пн. ш. 24°0′43.09″ сх. д. / 49.8324111° пн. ш. 24.0119694° сх. д. / 49.8324111; 24.0119694
Координати кінця	49°50′3.56″ пн. ш. 24°0′23.28″ сх. д. / 49.8343222° пн. ш. 24.0064667° сх. д. / 49.8343222; 24.0064667
поштові індекси	79013[1]
Транспорт
Трамваї	№ 4, 9[2]
Зупинки громадського транспорту	«вул. Київська»[2]
Рух	двосторонній
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1-40[3]
Архітектурні пам'ятки	№ 24, 26, 26а, 27, 28, 28а, 34[4]
Державні установи	Львівська міська рада ветеранів України
Поштові відділення	ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)[1]
Аптеки	Аптека № 38, «DS»
Забудова	класицизм, сецесія, конструктивізм[5]
Комерція	бістро-піцерія «Сіли-З'їли», «Маркет24», «Хлібні історії», «Сантехніка»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2636314
Мапа
Вулиця Київська у Вікісховищі

Ву́лиця Ки́ївська — вулиця у Франківському районі міста Львова^[6][7], в місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Чупринки і Антоновича та утворює перехрестя з вулицями Єфремова, Коновальця, Русових. Прилучаються вулиці Глибока, Здоров'я^[8].

• Байкова — до 1863 року, найімовірніше від назви місцевості На Байках, в межах якої вулиця розташовувалась.
• Штандовска бічна — від 1863 року.
• На Байках — від 1871 року.
• Штауфенґассе — з травня 1942 року.
• На Байках — повернена довоєнна назва у липні 1944 року.
• Київська — у 1950 році, на честь столиці України міста Києва^[9].

В архітектурному ансамблі вулиці Київської переважають архітектурні стилі — класицизм, сецесія, конструктивізм^[5]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення^[4].

№ 1 — чотириповерхова кам'яниця, на розі з вулицею Чупринки (інша адреса — вул. Чупринки, 38), споруджена за проєктом архітектора Юліана Цибульського у 1907 році, скульптури атлантів — Броніслава Солтиса^[10]. Власником будинку з 3 червня 1907 року до 28 вересня 1910 року був Юліуш Цибульський. Тут також містилося архітектурне бюро Цибульського та його помешкання^[11]. В одному з напівпідвальних приміщень будинку у міжвоєнний період працювала перукарня Гана. Нині в наріжнику будинку міститься відділення «Ощадбанку», а у напівпідвальних приміщеннях будинку міститься солярій, а також тривалий час працював валютний кантор та офіс компанії «News Lemberg Info», нині — магазин «Сама ліпила».

№ 2 — чотириповерхова кам'яниця на розі з вулицею Чупринки (інша адреса — вул. Чупринки, 36), в якій за Польщі містилися торгово-рільничий дім Альмана «Ролекс» та бюро міжнародних морських ліній «Балтійсько-Американська лінія», за радянських часів — їдальня «Домова кухня» та магазин «Продукти». За часів незалежності в приміщенні їдальні відкрилася піцерія «Нью-Йорк Стріт», нині тут відділення «Приватбанку». Також нині в будинку містяться магазини «АВС-Продукти» та «Сумки, євро одяг».

№ 4 — а Польщі у цьому будинку містилися магазин канцелярського приладдя Беґляйтера та перукарня Бюргера, за радянських — штаб добровільних народних дружин Радянського району, нині тут Львівська міська рада ветеранів України.

№ 5 — у давній будівлі, що мала цю адресу, до 1939 року містилися об'єднані текстильні фабрики, по війні будинок розібраний і на його місці наприкінці 1960-х років спорудили п'ятиповерховий житловий будинок. Перший поверх сучасного будинку за радянських часів займав магазин «Молоко», за часів незалежності — продуктовий магазин «Еколан», а нині — магазин «Продукти».

№ 6 — триповерхова кам'яниця розташована на розі з вулицею Глибокою. За Польщі в будинку містився готель Манделя «Віденський», від радянських часів й до 2018 року тут працював магазин «Хліб-Булки». Нині тут працює салон оперативної поліграфії та фотосалон «Фотоманія»^[12], а в приміщенні колишнього хлібного магазину віднедавна працює аптечна крамниця мережі «Будьте здорові».

№ 7 — будинок розташований на розі з вулицею Здоров'я, приміщення першого поверху якого до 1939 року займала кондитерська Бунда та майстерня з ремонту взуття, за радянських часів тут було кафе «Бістро», а нині тут міститься бістро-піцерія «Сіли-З'їли»^[13] та крамниця «Щирецькі ковбаси».

№ 8 — від радянських часів і майже до середини 2010-х років тут працював магазин «Продукти», від 2013 року — продуктовий магазин № 5 мережі «Близенько»^[14].

№ 9 — будинок розташований на розі з вулицею Здоров'я, за Польщі тут була нафтово-технічна спілка «Попенд», за радянських часів — овочевий магазин, пізніше — магазин «Продукти». Нині тут містяться аптечний магазин мережі аптек «DS».

№ 10 — житловий будинок зведений у 1926 році за проєктом Юзефа Авіна у стилі функціоналізму. Фасад має виразний ліпний декор — круглі та овальні рельєфні медальйони. На кожному з 4-х поверхів (окрім першого) розташовувались по одній 3-кімнатній та 4-кімнатній квартирі, що були оснащені санвузлами. У радянські часи квартири на 3-му та 4-му поверхах були розділені^[15]. Нині на першому поверсі міститься магазин «Хлібні історії».

№ 11 — за польських часів тут розташовувалася папіросна фабрика «Прімус», нині — міське комунальне підприємство ремонтно-будівельне управління № 1.

№ 12 — будинок збудований у 1938—1939 роках для Ромуальди Ярошевської за проєктом архітектора Стефана Мічинського^[16]. Нині на першому поверсі будинку міститься магазин «Родинна ковбаска».

№ 15 — чотириповерховий житловий будинок, на першому поверсі якого за Польщі містилося електротехнічне підприємство Смоляни «Мікрофон», за радянських часів — опорний пункт правопорядку, нині тут ресторан «Веселий Роджер» та ломбард «Реверс».

№ 16 — триповерхова кам'яниця, в приміщеннях першого поверху якої у різні часи містилися комісійний магазин, крамниця «Натуральні продукти», нині — крамниця алкогольних напоїв мережі «Чарка до свята», також в будинку міститься офіс приватного нотаріуса.

№ 18 — триповерхова кам'яниця, в приміщенні на першому поверсі якої до 2018 року містився магазин дитячого одягу та жіночої білизни, а нині — офіс туристичної агенції «Kvitka travel». У квартирі № 8 до 1997 року мешкав український графік Валентин Бунов^[17].

№ 20. До 1939 року на цьому місці була фабрика чорнила Моравського. У радянські часи тут був сквер. У 2000-х роках на місці фабрики спорудили чотириповерховий житловий будинок з вбудованими об'єктами (приміщеннями) торгівлі. Нині у цих приміщеннях містяться магазин-кав'ярня «Правдива кава» та караоке-бар «Хуліганка».

№ 21 — триповерхова кам'яниця збудована у 1924 році на замовлення Хелени Глянцер^[18]. Перші плани затверджені 23 вересня 1923 року. Згодом їх дещо змінили, додавши ще один поверх. Нині кам'яниця використовується, як офісний центр, у якому містяться офіс управлінської компанії «Нове місто», агентство нерухомості «Аіса» та низка інших, а також крамниця натуральної косметики та косметологічний кабінет «Бомба шоп». У 1970-х роках до кам'яниці прибудована одноповерхова нежитлова будівля, в якій до 2024 року містився магазин «Сантехніка».

У 2024 році на розі вулиць Київської, 21 та Єфремова, 22 планується будівництво двох окремих житлових корпусів. Один з них, буде розташований на місці колишньої будівлі магазину «Сантехніка», що на вулиці Київській, 21 та буде чотириповерховим з комерційними приміщеннями на першому поверсі. Другий корпус, що прилягає до вул. Єфремова, 22, стане житловим і фактично складатиметься з однієї великої квартири. Під внутрішнім подвір'ям планується облаштування підземного паркінгу, а також благоустрій та озеленення території. У будинку буде лише п'ять квартир, кожна з яких займатиме окремий поверх, тоді як паркінг матиме місце для більшої кількості автомобілів^[19].

№ 23. (колишня адреса — Байки або На Байках). Власником кам'яниці у 1915—1939 роках був Францішек П'ясецький^[20] В будинку діяла аптека «Під святим Яном», власниками якої за Польщі у різні роки були Кшижановський, Віктор Левицький та Абрам Воль^[21]. Нині тут міститься аптека № 38^[22][23].

№ 24, 26, 28, 28а — житловий будинок збудований у 1926 році за проєктом Вітольда Мінкевича у стилі ар деко. Будинок складається з чотирьох секцій, які зміщені відносно осі. Фасад декоровано трикутними сандриками, що розмішуються над вікнами. Балкони мають трикутну форму^[24]. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 1602-м, 1602/1-м, 1602/3-м, 1602/4-м^[4]. У підвалі будинку № 24 від 1970-х років працює популярний гриль-бар, відомий у народі під назвою «Унітаз», нині — паб «The Unitas»^[25]. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок № 24 інформаційною табличкою^[26].

№ 25 — триповерхова кам'яниця, на першому поверсі якої від радянських часів міститься автошкола (Політехнічна філія)^[27], а нині також тут містяться грумінг-салон «Charlie and woof»^[28] та крамниця модного одягу для дітей і підлітків «Модні діти».

№ 27 — наріжна чотириповерхова кам'яниця збудована у 1909—1911 роках за проєктом Станіслава Борковського, автором скульптурних композиції був Теобальд Оркасевич.^[29] Кам'яниця декорована символами Листопадового повстання, 80-ліття якого тоді відзначалося: булава на шпилі купола та скульптурна група під ним, консолі під еркером, литовська Погоня на аттику. На фасаді з боку вулиці Коновальця можна побачити герби Русі (Архістратиг Михаїл) і Литви (Погоня) та слід від гербового щита, на якому був польський Орел. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1602/2-м^[4]. У 1910-х роках тут містилася так звана невеличка школа (школка) Фробеля, якою керувала Ґелена Маковецька^[30]. На першому поверсі нині містяться офіс туристичної фірми «Тур-Ретур»^[31] та приватна нотаріальна контора^[32].

№ 31 — за Польщі тут містилися автомобільні гаражі «Байки» Маріана Волака^[33], а від радянських часів тут міститься підстанція № 1 комунального підприємства ЛОР «Львівська станція швидкої медичної допомоги».

№ 34 — будинок споруджений у 1934 році для архітектора Юзефа Йоахіма Тіша, за його власним проєктом, у стилі функціоналізму. При будівництві уперше було використано стропи в системі «ISTEG». Ризаліт винесено на мансардний поверх, що підкреслює поворот вулиці та по обидва боки від нього розташовані балкони лоджії. Над вхідними дверима дата зведення будинку, виконана в римських цифрах. Також на дверях збереглись ще рештки автентичного скління. Інтер'єри будинку виконані в стилі ар-деко. Вхідний портал декорований поліхромною керамічною плиткою. Під'їзд будинку декоровано двома керамічними рельєфами — білий зображає динамічну фігуру чоловіка, а червоний — статичну жіночу постать, що розташовані між плиткою. Цією ж плиткою та золотими фризами декорований плафон^[34][35]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2132-м^[4]. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок № 24 інформаційною табличкою^[26].

№ 36. Будинок споруджено для Юзефа Йоахіма Тіша у 1930 році. Проєкт розробляв Максимільян Когут: перший у 1925 році та другий у 1930 році, за яким і розпочали будівництво. За проєктом будинок мав мати чотири поверхи, але добудували ще й п'ятий мансардний^[36]. За Польщі тут містилася фабрика костельних кадил Курилка.

№ 37. За Польщі тут функціонувала автомеханічна майстерня Кустановича. Нині цієї адреси не існує, а будівля колишньої майстерні використовується як гаражні бокси підстанції № 1 комунального підприємства ЛОР «Львівська станція швидкої медичної допомоги».

№ 39 — триповерхова кам'яниця в якій для вирішення простору вестибюльного приміщення використана керамічна плитка, створена на підприємстві «Брати Мунд»^[37].

Вулиця Київська у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Інформація у Вікіданих?
	Проєкт «Львів»
	Вулиця Київська у Вікісховищі?

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
• Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2008. — Вип. 18. — С. 130, 134. — ISBN 966-95066-4-16.
• Богданова Ю. Нова архітектура Нового Світу // Галицька брама. — 2008. — № 3—4 (159—160). — С. 16—22.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Київська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 320—321. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Лисенко О. Ю. Архітектура вестибюльної групи приміщень у житлових будинках кінці XIX початку XX століття. У Львові як вираження соціальної ідеології // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2004. — № 505. — С. 194.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 27, 87, 113. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 515, 517—519, 540. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
• Роздобудько Л. Аптека-музей та старовинні аптеки Львова / Л. Роздобудько. — Львів : б.в, 2011. — С. 24.

Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 169. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)

• Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
• Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Київська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 18 лютого 2021.