Вулиця Шумлянських (Львів)
Ву́лиця Шумлянських — вулиця у Галицькому районі міста Львова[3][4], в місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Городоцьку та Шептицьких[5]. НазваВулицю прокладено 1885 року з метою сполучення вулиці Генерала Токажевського (колишня назва ділянки вул. Городоцької від церкви святої Анни до вул. Залізничної) з вулицею Шептицьких. Первісна назва — вулиця Шумлянських, названа була на честь братів Шумлянських — греко-католицького єпископа Йосифа Шумлянського, що першим перевів єпархію на унію та його брата луцького православного єпископа Атанасія Шумлянського. Під час німецької окупації Львова вулиця мала назву Бішофштрассе (Єпископська). У липні 1944 року на короткий час повернули передвоєнну назву, а вже у грудні того ж року вулиця отримала назву — Сєченова, на честь російського фізіолога Івана Сєченова[6][7]. Вулиця Сєченова увійшла до переліку з 53-х вулиць Львівської МТГ, які під час процесу дерусифікації заплановано було перейменувати[8]. Під час онлайн-голосування, яке тривало з 8 по 21 червня 2022 року на сайті Львівської міської ради 60.9 % респондентів проголосувало за пропозицію повернення вулиці історичної назви на пошану родини Шумлянських[9]. 30 червня 2022 року депутати Львівської міської ради підтримали пропозицію щодо перейменування вулиці Сєченова на вулицю Шумлянських[10]. ЗабудоваУ забудові вулиці Шумлянських переважає класицизм. № 2 — житловий будинок, на початку XX століття був власністю Самюеля Лащовера[11]. Нині у цьому будинку міститься пекарня готелю «Едем». № 5 — двоповерховий житловий будинок, на початку XX століття був власністю Натана та Іди Цімелес[12]. Нині перший поверх якого займає кафе-бар «Валенсія». № 6 — колишній житловий будинок (інша адреса — вул. Городоцька, 95А), споруджений на початку XX століття для Ванди Лінк[13]. У наш час перебудований під готель «Едем»[14]. Готель розрахований на 40 місць[15]. № 7 — за Польщі у цьому будинку містилася загальноосвітня математично-природнича гімназія № 12 імені Станіслава Щепановського[16]. У 1950-х роках — неповна середня школа № 32 з російською мовою викладання[14], пізніше — ДЮСШ № 2 (секції фехтування, легкої атлетики, тенісу, карате)[17], що міститься в будинку й донині. № 7а — цю адресу має громадська дитяча організація Львівського дитячого гуфця «Барць» польського гарцерства в західних регіонах України[18]. № 8 — житловий будинок, на початку XX століття був власністю Юзефи Мединської[19]. № 10 — на першому поверсі будинку міститься салон краси «Багіра». Цікавою є брама у житловій частині будинку, на кованій частині якої позначено роки «1294» та «1897». № 11а — за Польщі тут містилася пекарня Фінка[14]. Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia