Вірменська гіпотеза

Частина серії статей на тему:
Індоєвропейці
Міграції індоєвропейців
Філологія Праіндоєвропейська мова Джерела Авеста Архаїчна латина Бегістунський напис Вірменська і Готська Біблія Глосарій Ендліша Іліада й Одіссея Давньоірландське письмо Лінійне письмо Б Лувійське письмо Огам Рігведа Руни Тохарське письмо Хетська література Граматика Словник Дієслова Займенники Іменники Корені Частки Числівники Фонетика Аблаут Вимова Голосні Приголосні
Мови Сучасні Албанська Вірменська Балто-слов'янські Балтійські • Слов'янські Германські Грецька Індоіранські Індоарійські • Іранські Італьські Романські Кельтські Мертві Анатолійські Палеобалканські Дакська • Іллірійська • Лібурнська • Месапська • Пеонійська • Фракійська • Фригійська Тохарські Гіпотетичні Греко-вірменська Греко-фракійська Греко-фригійська Дако-фракійська Індо-хетська Італо-кельтська Фрако-іллірійська Праалбанська Праанатолійська Прабалто-слов'янська Праслов'янська Правірменська Прагерманська Праскандинавська Прагрецька Праіндоіранська Праіранська Праітальська Пракельтська
Гіпотези походження Основні Курганна Номадична Міграційна Альтернативні Анатолійська Арктична Буковий аргумент Вірменська Індійська Меллорі Неолітичної креолізації Теорія палеолітичної безперервності Північноєвропейська
Археологія Мідно-кам'яна доба Праіндоєвропейці • Курган • Одомашнення коня Культури Афанасіївська Буго-дністровська Дніпро-донецька Майкопська Самарська Середньостогівська Трипільська Усатівська Хвалинська Черноводівська Шнурової кераміки Баденська Середньодніпровська Ямна Нижньомихайлівська Новотитарівська Бронзова доба Колісниця Культури Абашевська Андроновська Багатопружкової кераміки БМАК Гандхарська Дзвоноподібних келихів Зрубна Катакомбна Кулястих амфор Курганних поховань Лужицька Полів поховальних урн Полтавкинська Синташтинська Скандинавська Террамар Тшинецька Унетицька Шнурової кераміки Язька Ямна Залізна доба Культури Гальштатська Колхідська Північної чорної лощеної кераміки Сірої розмальованої кераміки Фрако-кімерійська Чорноліська Ясторфська
Народи Сучасні Албанці Вірмени Балти Кельти Германці Греки Індоарійці Іранці Романці Слов'яни Історичні Анатолійці Лувійці • Хетти Германці Іранці Алани • Кімерійці • Масагети • Мідійці • Парфяни • Перси • Саки • Скіфи Італіки Кельти Галли • Кельтібери • Острівні Палеобалканці Даки • Іллірійці • Пеонці • Фракійці • Фригійці Тохари Усунь Юечжі
Вірування Балтські Латиські • Литовські Германські Англо-саксонські • Скандинавські Грецькі Індійські Ведизм • Індуїзм Іранські Кельтські Бретонські • Ірландські • Корнвольські • Уельські • Шотландські Курдські Єзидизм • Ярсанізм Палеобалканські Албанські • Дацькі • Іллірійські • Фракійські Перські Зороастризм Давньоримські Скіфські Осетинські Слов'янські Хетські Культи Вогню Коня Сонцестояння Коляда • Купала Трупоспалення Саті
Дослідження Індоєвропеїстика Марія Ґімбутас Джеймс Патрік Меллорі «Енциклопедія індоєвропейської культури»
Категорія • Лінгвістика • Портал
п о р

Вірменська гіпотеза — теорія праіндоєвропейської батьківщини, яка базується на глоттальній теорії^[en]. ЇЇ ще називають гіпотезою Гамкрелідзе-Іванова. За цією теорією праіндоєвропейська мова виникла на Вірменському нагір'ї приблизно за 4000 років до н. е.

Гіпотеза про дві прабатьківщини індоєвропейців на території Вірменського нагір'я та в степах Східної Європи була сформульована ще у 1873 році Міллером і базувалася на близькості праіндоєвропейської мови з семіто-хамітськими та кавказькими мовами^[1].

Вона ґрунтується на праці Тамаза Гамклерідзе та В'ячеслава Іванова «Індоєвропейська мова та індоєвропейці», де досліджується граматика і лексика гіпотетичної прамови всіх індоєвропейських мов, намічена реконструкція основних характеристик соціальної організації, релігії та матеріальної культури праіндоевропейців, а також — з використанням археологічних даних — розглядається питання про походження індоєвропейців^[2].

Гіпотеза не була підтримана лінгвістами. Серед слабких місць теорії є:

• некоректні зіставлення праіндоєвропейських коренів із семітськими і картвельськими, які є ключовою підставою для такої локалізації^[3];
• явна віддаленість вірменської мови від реконструйованої праіндоєвропейської мови, незважаючи на те, що вірмени мали б бути єдиними індоєвропейцями, які не мігрували і повинні були б краще за всіх зберегти індоєвропейську мову^[3];
• повна невідповідність запропонованої Івановим та Гамклерідзе схеми міграції до наявних археологічних даних^[3];
• на території Вірменського нагір'я нема половини й тварин, дерев і рослин, які вказані у списку флори і фауни Іванова-Гамклерідзе, і які вони рекоснтруювали в свій варіант праіндоєвропейської мови^[4].

Книга, у якій була викладена теорія, після перекладу англійською мовою отримала критичні відгуки від інших індоєвропеїстів, у яких йшлося про відсутність фонологічної точності та непереконливість висновків, про наявність суперечностей і слабку аргументацію.