ГЕС Вальпеллін

ГЕС Вальпеллін
45°49′29″ пн. ш. 7°19′59″ сх. д. / 45.824666666667° пн. ш. 7.3330555555556° сх. д. / 45.824666666667; 7.3330555555556
Країна	Італія
Стан	діюча
Річка	Buthier
Каскад	каскад на Buthier
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1958
Основні характеристики
Установлена потужність	130  МВт
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	962  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Пелтон
Кількість та марка турбін	2
Витрата через турбіни	16  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2
Основні споруди
Тип греблі	бетонна арково-гравітаційна (Плаче-Моулін)
Висота греблі	155 (Плаче-Моулін)  м
Довжина греблі	678 (Плаче-Моулін)  м
Власник	ENEL
ГЕС Вальпеллін
Мапа

ГЕС Вальпеллін (італ. Valpelline) – гідроелектростанція на північному заході Італії, в регіоні Валле-д'Аоста біля кордону з Францією та Швейцарією. Знаходячись перед ГЕС Синьяїес, становить верхній ступінь каскаду на річці Бутьєр, яка дренує південний схил Пеннінських Альп та впадає зліва у Дора-Бальтеа (через По відноситься до басейну Адріатичного моря).

Введена в експлуатацію у 1958 році, ГЕС Вальпеллін використовує ресурс, поданий з двох напрямків:

• на північний схід від неї у верхів'ї Бутьєр в 1961-1965 роках спорудили бетонну арково-гравітаційну греблю Плаче-Моулін висотою 155 метрів, довжиною 678 метрів та товщиною від 6,4 до 47 метрів, яка утримує 93 млн м³.^[1] Окрім прямого притока, до сховища по системі довжиною біля 10 км перекидається вода зі ще шести водозаборів;
• на північний захід від станції створено водозабір на Олломон (права притока Бутьєр).

Від Плаче-Моулін через правобережний гірський масив прямує дериваційний тунель довжиною 14,4 км, який приймає додатковий ресурс із потоків Гранд-Камен, Верт-Тцан і Крêте-Секе. Неподалік від станції він стрічається з тунелем від Олломон, котрий має довжину 5,5 км та на своєму шляху поповнюється із потоку Аккуе-Б'янке. Безпосередньо до машинного залу, розташованого неподалік впадіння Олломон в Бутьєр, вода подається через напірний водогін довжиною 2 км та діаметром від 2 до 1,7 метра.

Основне обладнання станції становлять  дві турбіни типу Пелтон загальною потужністю 130 МВт, які працюють при напорі у 962 метри. Відпрацьована вода надходить у тунель, який прямує далі до ГЕС Синьяїес.^[2]