Гориця (Шепетівський район)
Го́риця, Гор́иці — село в Україні, у Берездівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 692 особи. ГеографіяСелом протікає річка Корчик. ІсторіяУ складі Речі Посполитої1577 село належало князям Острозьких, потім землянину Подольському. В кінці 17 століття належало Анні Острозькій-Ходкевичевій. 1776 року збудовано дерев'яну церкву УГКЦ. У складі Російської імперіїУ 1906 році село Берездівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 47 верст, від волості 7. Дворів 188, мешканців 919[1]. В кінці 19 століття в селі 196 будинків і 1028 жителів, церкву переведно на синодальне православ'я[джерело?]. Доба УНР та комуністична окупаціяЗ 1917 року — у складі УНР. З З квітня 1918 року — в Українській Державі Павла Скоропадського. З 1921 року — стабільний більшовицький режим. В Гориці 6 лютого 1930 року пройшов об'єднаний пленум сільської Ради, який оголосив бойкот «куркулям». Прийнято рішення: — кожному «куркульському» господарству залишити в користування не більше 3-х десятин землі; — передати в користування артілі всі господарські будівлі, живий і неживий реманент заможних селян і середняків; — просити керівні органи вислати з села селян, які виступають проти колективізації. І вже через два дні в тій же Гориці відбулись збори земельної громади (присутні 200 чоловік), які погодились із рішенням пленуму села і звернулися до райвиконкому із пропозицією вислати з села «злісних куркулів» Бойка Якова, Матвійчика Клима, Панасків Пилипа і Василя. Під час Голодомору комуністи вбили голодом 47 чоловік. У Гориці розташовувалась центральна садиба колгоспу імені Свердлова. Виробничий напрям бригади — рільництво і м'ясо-молочне тваринництво. Була свиноферма, ферма молодняка великої рогатої худоби, вівцеферма, сад, кузню й млин. Незалежна Україна12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.[2] 17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[3] НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 851 особа, з яких 393 чоловіки та 458 жінок[4]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 689 осіб[5]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
СимволікаЗатверджена 23 грудня 2016 р. рішенням № 15 XVII сесії сільської ради VII скликання. ГербУ срібному щиті лазурова церква. У лазуровій главі три золоті квітки горицвіту в балку. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «ГОРИЦЯ». Золоті квітки горицвіту стилізовано означають назву (герб є промовистим); церква нагадує про старовинний сільський дерев'яний храм. ПрапорВ центрі квадратного синього полотнища жовта квітка горицвіту. Відомі людиУ селі Гориця народився Микола Самчук (1934) — український зоолог. Галерея
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
