Манятин
Маня́тин — село в Україні, у Берездівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 520 осіб. ГеографіяСело розташоване на півночі громади, на відстані 14 км від автошляху Р49 та 49 км від міста Славута. Найближча залізнична станція — Майдан-Вила. Село розташоване на правому березі річки Корчик. Сусідні населені пункти:
ІсторіяВперше згадується у 1577 році, як власність Костянтина Василя Острозького. На кінець 19 століття у селі 149 будинків, 824 жителі, початкова школа, вітряк. У 1906 році село Берездівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 34 верст, від волості 7. Дворів 148, мешканців 741[1]. 7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[2]. Було одним з сіл в якому лютому-березні 1930 року відбувались значні антирадянські виступи селянства очолювані вчителем з села Зубівщина — Г. Денесюком. Основними проявами непокори селян стали не лише демонстрації жінок, спроби перейти радянсько-польський кордон, підпалення майна та побиття самих радянських активістів, розбирання колгоспного та спілчанського майна, але й висунення певних суспільно-політичних вимог (введення в школах вивчення Закону Божого, надання державної підтримки церкві, звільнення арештованих за т. зв. «контрреволюційну діяльність»).
Жителі Манятина першими в районі відчули на собі «продовольчі труднощі». Вже в квітні 1932 року, голодувало більше 30 % населення. Наприкінці травня 1933 року в селі був зафіксований випадок людоїдства.[4]
Радянська влада вже через 2 роки пояснила цей випадок так:
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.[7] 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[8] НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 542 особи, з яких 241 чоловік та 301 жінка[9]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 519 осіб[10]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
СимволікаЗатверджена 17 вересня 2015 року рішенням № 2 XLVII сесії сільської ради VI скликання. ГербУ лазуровому щиті з срібної бази виходять п'ять соняхів з чорно-золотими квітами, золоті стебла крайніх чотирьох похилені у вигляді сигля «М». Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «МАНЯТИН» і дата «1577». Соняхи — символ Сонця, сільського господарства; водночас нахил стебел має вигляд сигля «М» — першої літери назви села. Корона означає статус населеного пункту. 1577 — рік першої писемної згадки про село[12]. ПрапорКвадратне полотнище складається з двох горизонтальних смуг — синьої і зеленої — у співвідношенні 5:1, з нижньої виходять п'ять соняхів з чорно-жовтими квітами, жовті стебла крайніх чотирьох похилені у вигляді сигля «М»[13]. Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia