Станом на кінець XIX століття налічувалось 81 домогосподарств та 559 жителів. Мурована церква, збудована у 1875 році. Мешканці села займалися переважно каменярством.
У селі у 1941 році створено декілька підпільних груп, які незабаром були об'єднані в одну, і діяли разом з Стриганською підпільною організацією. Група поповнювала партизанський загін імені Михайлова.
В Улашанівці знаходилася центральна садиба колгоспу, одного з найбільших господарств колишнього Славутського району, що спеціалізувалося на виробництві м'яса. У колгоспі оброблялися 3 тисячі га орної землі.
У листопаді2018 року у селі відкрити нові виробничі потужності ТОВ НВК «Екофарм»[7]. Виробничі потужності створеного комбінату дозволяють проводити екстракцію рослинної сировини, виробляти настійки, сиропи, ін'єкційні форми, очні і назальні краплі, а також мазі та капсульні форми препаратів. Крім цього на підприємстві створені складські приміщення для зберіганню сировини і готової продукції, а також відділ контролю якості[8].
Символіка
Символіка затверджена 29 червня 2016 року рішенням № 18 VIII сесії сільської ради VII скликання. Авторами є В. М. Напиткін, К. М. Богатов.
Герб
Щит скошений зліва червоним і золотим. На першій частині золота відірвана голова лошатка вліво, на другій — червона відірвана голова ягнятка. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «Улашанівка».
Лошатко — символ легенди про походження назви села; ягня — знак назви частини села «Бараннє».
Прапор
Квадратне полотнище розділене від древка по висхідній діагоналі на червоне і жовте поля. На древковій частині жовта голова лошатка, на вільній — червона голова ягнятка, обернені одна до одної.
