Гумниська (Тернопільський район)

село Гумниська
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Теребовлянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040470040033228
Основні дані
Засноване	1471
Населення	637
Площа	1,821 км²
Густота населення	379.46 осіб/км²
Поштовий індекс	48108
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°16′41″ пн. ш. 25°39′13″ сх. д. / 49.27806° пн. ш. 25.65361° сх. д. / 49.27806; 25.65361
Середня висота над рівнем моря	335 м
Водойми	Серет
Відстань до районного центру	7 км
Місцева влада
Адреса ради	48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Гумниська
Гумниська
Мапа
Гумниська у Вікісховищі

Гумни́ська — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Село розташоване в долині, оточене горами з трьох сторін, а з півночі омивається Серетом. З 29 липня 2015 р. у складі Теребовлянської міської громади.

Населення — 637 осіб (2015).

Є заповідник природи «Могили».

Перша згадка про село Гумниська дається 1471 року. За переказами, назва села походить від слова «гумно» — так колись називали княжий фільварок.

В 1807 році тут було збудовано муровану церкву з дзвіницею і п'ятьма дзвонами.

На початку XX століття проживало близько 1000 осіб. Було збудовано церкву. У 1821 році збудували бібліотеку, у 1898 засновано відділ читальні «Просвіта», у 1926 засновано товариство «Сільський господар», гурток "Рідна школа", 1926 — «Сокіл», 1929 року — розпочато будову дому читальні «Просвіта», у 1935 утворено гурток "Союзу українок".

1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшла до нової сільської гміни Трембовля (Трембовлянський повіт Тернопільського воєводства)^[1].

2 січня 1944 німецькі окупанти розстріляли 32 жителів села. На згадку про цю подію встановлено пам'ятний знак (1978).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району^[3].

Бурбеда, Гайдаш, Кучма, Понятишин, Рупа, Яніс, Мельник^[4].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610855, розташована у приміщенні школи.

Результати

• зареєстровано 472 виборці, явка 63,98%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 25,67%, за «Європейську Солідарність» — 22,67%, за «Голос» — 14,00%.^[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Олег Вітвіцький (Голос) — 32,43%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 25,34%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) і Аллу Стечишин (самовисування) — по 13,18%^[6].

• церква Святого Духа (1867, ПЦУ);
• церква Пресвятої Трійці (2005, УГКЦ).

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу УСС (1991).

• Братська могила^[d] мирних жителів — жертв німецьких фашистів;

• Богдан-Роман Хаварівський (1948—2016) — громадсько-культурний діяч, педагог, краєзнавець і літератор;
• Володимир Хаварівський (нар. 1939) — український тележурналіст;
• Г. та Г. Тимусі, В. та П. Хаварівські — одні з праведників народів світу^[7]

• Дика Г., Хаварівський Б., Уніят В. Гумниська // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 248—250. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Хаварівський Б. Гумниська // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 435. — ISBN 966-528-197-6.
• Спогади [про каральну акцію у с. Гумниська 2.01.1944 р.] [Текст] // З Україною в серці : Книга Пам'яті Теребовлянщини / ред.-упоряд. М. Ф. Ковальчук. — Тернопіль, 2019. — С. 231-232.
• Humniska (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 219. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.