Дев'яткіно (станція метро)

60°03′00″ пн. ш. 30°26′31″ сх. д. / 60.05000° пн. ш. 30.44194° сх. д. / 60.05000; 30.44194

Дев'яткіно
Петербурзький метрополітен Кіровсько-Виборзька лінія
Загальні дані
Тип	крита наземна
Стара назва	Комсомольська
Кількість	3 (середня — службова)
Тип	2 — бічні, середня — острівна
Дата відкриття	29 грудня 1978
Архітектор(и)	А. С. Гецкин (рос.), К. Н. Афонская (рос.), И. Е. Сергеева (рос.), А. Н. Квятковский (рос.), Н. И. Згодько (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів	А. С. Гецкин (рос.), К. Н. Афонская (рос.), И. Е. Сергеева (рос.), А. Н. Квятковский (рос.), Н. И. Згодько (рос.)
Пересадка на	залізнична станція Дев'яткіно
Час відкриття	05:32
Час закриття	00:00
Код станції	ДВ

п о р 1 Кіровсько-Виборзька лінія

Легенда ТЧ-4 «Північне» Оборотний тупик Дев'яткіно Громадянський проспект Муринський струмок Оборотний тупик Академічна задєл під СЗГ Політехнічна Площа Мужності Дистанція «Розмиву» Лісова Виборзька Оборотний тупик Площа Леніна Нева Чернишевська СЗГ до Маяковська Площа Повстання Володимирська Пушкінська СЗГ до Сінної площі Технологічний інститут Обвідний канал Балтійська Нарвська Кіровський завод Автово ТЧ-2 «Дачне» ТЧ-1 «Автово» Красненька Дачне Ленінський проспект Проспект Ветеранів Оборотний тупик

«Дев'яткіно» (рос. «Девяткино») — кінцева станція Кіровсько-Виборзької лінії Петербурзького метрополітену. Розташована в селищі Муріно Всеволожського району Ленінградської області. Є єдиною станцією Петербурзького метрополітену, що знаходиться поза межами міста Санкт-Петербург. Біля станції розташоване електродепо ТЧ-4 «Північне».

Станція відкрита 29 грудня 1978 року під первинною назвою «Комсомольська», на честь 60-ї річниці ВЛКСМ, в складі дільниці «Академічна» — «Комсомольська».

1 липня 1992 року перейменована у «Дев'яткіно» відповідно до однойменної назви залізничної станції Приозерського напрямку, через яку прямують електропоїзди з Фінляндського вокзалу.

Конструкція станції — крита наземна з бічними платформами. Суміщена з платформою приміських електропоїздів.

Спочатку станція відкрита з двома наземними вестибюлями, причому один з них працював за особливим розкладом: лише в влітку, проте в середині 1990-х років він був закритий у зв'язку з розмивом. Також раніше працював надземний перехід з однієї платформи на іншу (станом на середину 2010-х років був закритий).

Зі станції є виходи у селище Муріно Всеволожського району Ленінградської області, до залізничної станції Дев'яткіно.

На станції, вперше у Петербурзькому метрополітені, була облаштована кросплатформова пересадка між метро та залізницею. Платформи розділені стінами станції та турнікетами. Вихід у місто з кросплатформового вузла здійснюється через підземні пішохідні переходи.

До квітня 2009 року на стінах станції були встановлені великі скляні вітражі. Станом на середину 2010-х років вони замінені на цегляну кладку, вікна залишені лише під стелею. Склепіння перонного залу виконано з армоцементних збірних елементів і підтримується рідко поставленими опорами. Підлога викладена декоративною плиткою світло-жовтого відтінку.

На момент відкриття на станції було люмінесцентне освітлення, згодом замінене на ртутне.

Станція з колійним розвитком — 4 стрілочних переводи, перехресний з'їзд, дві станційні колії для обороту та відстою рухомого складу, що переходять в двоколійну ССГ з електродепо ТЧ-4 «Північне».

Перегін до електродепо є підземним: після наземної станції колії метро знову спускаються під землю і потім знову, вже в депо, виходять на поверхню.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дев'яткіно (станція метро)

• Станція «Дев'яткіно» на сайті metro.vpeterburge.ru [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Дев'яткіно» на сайті ometro.net (рос.)
• Санкт-Петербург. Петроград. Ленінград: Енциклопедичний довідник. «Комсомольська» (рос.)