Державна соціальна служба України
Державна соціальна служба України — колишній центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, а також здійснює державний контроль під час надання соціальної підтримки. Головне завдання служби — перевіряти законність отримання соцвиплат українцями і виявляти шахраїв[2]. Орган так і не запрацював. 4 листопада 2020 р. він був ліквідований для того, щоб створити Національну соціальну сервісну службу України[3]. Історія створенняРеформа соціальних служб проводиться в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який фінансується Світовим банком. На соціальну допомогу в Україні виділяються великі суми: у 2019 році — понад 120 мільярдів гривень. Незалежного контролю за витрачанням цих коштів досі не було. Функції призначення соціальної допомоги і контролю за використанням коштів об'єднані місцевими управліннями соцзахисту, які допускають у роботі тисячі помилок, фактично в кожній третій справі. Міністерство фінансів вважає, що близько 30 % соціальних виплат нараховуються і виплачуються незаконно. Після запуску Єдиного реєстру одержувачів субсидій (липень 2018) виявлено 20 тисяч осіб, які отримували подвійну субсидію[2]. 12 грудня 2018 року Уряд створив Державну соціальну службу України[4]. 22 травня 2019 року іншою Постановою затверджено Положення про цей орган[5]. 25 червня 2019 пройшов конкурс на керівника Держсоцслужби. За його підсумками нову структуру очолить Марина Лазебна[6]. Співробітники Держсоцслужби будуть набрані з Міністерства соціальної політики: до реформи в міністерстві працювали 520 осіб, 120 з яких перейдуть до нової структури[2]. 18 грудня 2019 р. прийняте нове положення про службу[7]. СтатусЗгідно з Положенням, Державна соціальна служба України володіє компетенцією у сферах:
Держсоцслужба має право, зокрема, проводити перевірки структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, що забезпечують надання соціальної підтримки; суб'єктів, що надають соціальні послуги; отримувачів соціальної підтримки. Служба здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Її очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби[5]. Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia