Національна служба здоров'я України
Національна служба здоров'я України — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій. НСЗУ є національним страховиком, який укладає договори із закладами охорони здоров'я та закуповує у них послуги з медичного обслуговування населення. НСЗУ контролює дотримання умов договорів та робить прямі виплати закладам за надані послуги[7]. СтворенняМедична реформа в Україні впроваджувалася з 2016 року під керівництвом в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. На основі нової Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я[8] Верховна Рада 19 жовтня 2017 року прийняла Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»[9], який набрав чинності 30 січня 2018 року. За один із ключових елементів реформи фінансування системи охорони здоров'я відповідає новий орган — Національна служба здоров'я України[7]. Служба утворена і Положення про неї затверджене Кабміном 27 грудня 2017 року[10]. 27 лютого 2018 у конкурсі на голову НСЗУ переміг Олег Петренко — заступник керівника приватної київської клініки[11]. 28 березня його призначив на посаду Кабмін[12]. НСЗУ зареєстрована в Міністерстві юстиції 30 березня 2018 року[13]. СтатусНаціональна служба здоров'я виконує функції єдиного національного замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Кошти, якими вона оперує від імені держави для оплати медичних послуг[K 1] (більше 100 млрд гривень щороку[14]), зберігаються на казначейських рахунках. Служба не є власником закладів охорони здоров'я та не здійснює управління ними (принцип розмежування функцій замовника і постачальника медичних послуг)[8]. Згідно з Законом, її основними функціями є:
Діяльність НСЗУ спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я. Вона здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені територіальні органи. НСЗУ очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби. НСЗУ є юридичною особою публічного права[10]. Передбачено утворення Ради громадського контролю з метою забезпечення прозорості та громадського контролю за діяльністю Служби[9]. Територіальні підрозділиУ 2019 році планується відкрити регіональні підрозділи без права юридичної особи, щоб підсилити роботу НСЗУ в регіонах:
Керівництво, кадриПершим головою Служби був Олег Петренко (з 28 березня 2018 по 4 грудня 2019)[12][17]. Його заступниками були Наталія Рябцева та Оксана Мовчан[18][19]. 4 грудня 2019 року Уряд задовольнив заяву Петренка про звільнення, подану після зміни міністра охорони здоров'я. Тимчасове виконання обов'язків покладене на Оксану Мовчан[17]. Гранична чисельність працівників визначена на рівні 1060 осіб, у тому числі 250 у центральному апараті та 810 у територіальних органах[20]. Поточне керівництво: Гусак Наталія Борисівна — голова НСЗУ від листопада 2021 Кондратова Ірина Юріївна — заступник голови з 15 вересня 2023 Надашкевич Ірина Сергіївна — заступник голови з 26 вересня 2023 Рябець Олександр Володимирович — заступник голови з 21 вересня 2023[21]. Діяльність• Міністерство охорони здоров'я України встановлює правила і політику в галузі охорони здоров'я, відповідає за здійснення реформ • ДП «Електронне здоров'я» (eZdorovya) є адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров'я • Бізнес медичні інформаційні системи (МІС) — надають послуги клієнтам • Національна служба здоров'я України від імені держави є власником центральної бази даних електронної системи охорони здоров'я - забезпечує функціонування системи, зокрема, впровадження нової функціональності, забезпечення захисту інформації в системі та здійснення верифікації даних в реєстрах електронної системи[22] Наприкінці травня 2018 НСЗУ опублікувала перше оголошення про укладення договорів із закладами охорони здоров'я — почалась так звана «перша хвиля» підписання договорів із закладами первинної медичної допомоги. За її результатами на нову форму фінансування з липня перейшли 149 медзакладів первинної медицини, 7 приватних медичних закладів, а також 7 лікарів-фізичних осіб-підприємців (ФОП) у 22 областях України[23]. Вперше виплати за новим порядком були зупинені у липні 2018 калуській лікарні, в якій декларації оформлювалися поза електронною системою і без підписів пацієнтів[24][25]. Подібна історія масової підробки декларацій сталася пізніше в Ірпінському центрі ПМСД[26]. Друга хвиля укладення договорів оголошена 25 липня[27] і тривала до 15 серпня. Результатом стало укладення договорів з 389 закладами комунальної форми власності, 40 закладами приватної форми власності та 33 лікарями-ФОПами[28]. Третя хвиля тривала з 26 листопада по 20 грудня 2018 року[29]. Станом на 10 вересня 2018 року НСЗУ виплатила закладам охорони здоров'я 809,9 млн грн[30], а за підсумками року — 3,5 млрд грн.[16] У 2019 році НСЗУ реалізує програму «Доступні ліки», тобто перебере на себе реімбурсацію певної кількості лікарських засобів[31]. У 2020 році фінансування всіх медичних послуг здійснюватиметься через НСЗУ[32]. Перші виплати за програмою «Доступні ліки» почалися у квітні 2019 року[33]. Четверта хвиля підписання договорів почалася в лютому 2019 і триватиме до 20 листопада. На той час вже 97 % комунальних медзакладів стали партнерами НСЗУ[34]. З 1 квітня 2019 року у Полтавській області стартував пілотний проєкт щодо оплати лікування пацієнтів у стаціонарних відділеннях за новою моделлю, яка буде поширена у всіх регіонах України. Пілотний проєкт триватиме до кінця 2019 року. Суттю нової моделі є оплата закладам за випадки госпіталізації та лікування конкретного пацієнта, а не на «ліжко-місце». Відпрацьовуючи нову модель фінансування, НСЗУ отримає достовірну та докладну інформацію щодо кількості та структури госпіталізацій[35][36]. З 1 липня 2019 року передбачалось оплачувати 54 діагностичні та лікувальні послуги. До програми включені 12 різних аналізів, мамографія, 5 видів рентгенографії (грудної клітки, суглобів, хребта, кісток і навколоносових пазух), ехокардіографія, моніторинг ЕКГ, 2 види тестів для визначення патологій серцево-судинної системи, 6 видів УЗД (шлунково кишкового тракту, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитоподібна і молочні залози), 4 види біопсії під контролем УЗД (щитоподібної залози, лімфатичних вузлів, молочних і передміхурової залоз), видалення новоутворень (м'яких тканин і шкіри в носі, гортані, вухах), а також ендоскопічні дослідження та операції одного дня (стравоходу, шлунку, дванадцятипалої і товстої кишки, сечового міхура, трахеї і бронхів)[37]. Проте, впровадження цієї програми під назвою «Безкоштовна діагностика» було відкладено через технологічну неготовність закладів різного рівня[38]. Протягом 2019 року також іде впровадження електронної медичної картки, електронного рецепту[39][40]. У травні 2019 запрацював автоматичний обмін даними між НСЗУ та Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками через систему «Трембіта», що сталося вперше в державі[41]. Програма медичних гарантій на 2020 рік включає фінансування пологів, ранньої діагностики онкозахворювань та ін. Всього на річну програму виділено 72 млрд грн, що складає 64 % від бюджету на всю медичну галузь[42][43]. З 1 квітня 2020 року стартувала друга хвиля трансформації системи охорони здоров'я, що означає поширення Програми медичних гарантій на всі види допомоги: первинну, спеціалізовану, високоспеціалізовану, екстрену, паліативну, медичну реабілітацію та реімбурсацію ліків. Послуги фінансуватимуться державою через НСЗУ[44][45]. У першому кварталі 2024 року Національна служба здоров'я України уклала[46] договори з 4 медичними лабораторіями: «Ескулаб», CSD, «Смартлаб», «Сінево», в яких за направленням лікаря можна безплатно здати аналізи. Див. також
Коментарі
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
