Добрівляни (Стрийська міська громада)

село Добрівляни
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Стрийська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46100230110034601
Основні дані
Засноване	1580 року
Населення	828 осіб
Площа	13,8 км²
Густота населення	60 осіб/км²
Поштовий індекс	82426
Телефонний код	+380 3245
Географічні дані
Географічні координати	49°17′49″ пн. ш. 23°51′31″ сх. д. / 49.29694° пн. ш. 23.85861° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	285 м
Водойми	р. Черниця
Місцева влада
Адреса ради	82426, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Добрівляни
Карта
	Добрівляни
	Добрівляни
Мапа
	Добрівляни у Вікісховищі

Добрівля́ни — село в Україні, у Стрийській міській громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить 828 осіб.

Назва

Назва села походить від слів "добрі лани", або від прізвища власника Добрівлянського.

Історія

Перша письмова згадка про Добрівляни датована 1580 роком. Теперішнє село Добрівляни – це третє поселення на даній території, яке місцеві мешканці заснували наприкінці XVI століття.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461449, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

зареєстровано 858 виборців, явка 54,90%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 29,51%, за партію «Голос» — 27,18%, за «Європейську Солідарність» —13,16%.^[1] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 24,31%, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 14,71%, за Володимира Гаврона (Голос) — 11,73%^[2].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	821	99.16%
російська	7	0.84%
Усього	828	100%

Релігія

У селі є греко-католицька громада, яка належить до парафії Святих апостолів Петра і Павла Добрянського деканату Стрийської єпархії УГКЦ.

Церква Воздвиження Чесного Хреста

Є письмова згадка про дерев’яну церкву у 1589 р. і міститься в податковому реєстрі. Церкву будували в 2 етапи. За переказами місцевих, церква була зведена в частині села "Кривуля" (крива дорога), за кошти польської поміщиці Анни у 1629 році. Яку поховали при вході храму.

А через 102 роки, 1731 році, її добудувала родина поміщиці, і таким чином, могила Анни розмістилась всередині церкви.

Біля церкви збереглась дерев’яна дзвіниця того ж періоду.

Храм належить до рідкісного архаїчного типу сакральних безверхих двозрубних споруд, був зведений народними умільцями без використання металевих цвяхів.

У дворі церкви знаходиться: збережене спеціальне місце для освячення води, його і до сьогодні використовують за призначенням.

Храм не мав фундамент і стояв на землі. У 2013 зробили кам'яні мощення, замінили гнилі балки і встановили ринви дерев'яні.

З переказів старожилів відомо також про те, що в цій церкві колись стояло Крісло Богдана Хмельницького (на ньому був відповідний надпис, що свідчив про цю приналежність).

В часи війни його було вивезено у Кавсько, а зараз це крісло зберігається у Розвадові.

Під час комуністичного правління дерев'яний храм та дзвіниця були закриті для вірян до 1988 року. Тепер у дерев'яній церкві Воздвиження Чесного Хреста Богослужіння відбуваються лише на храмовий празник — 27 вересня. Церква у користуванні громади УГКЦ.

Церква Воздвиження Чесного Хреста — Пам'ятка архітектури національного значення України.