Довідка:Рекомендації щодо передачі іншомовних власних назв

Подано рекомендації щодо практичної транскрипції іншомовних власних назв українською мовою.^[1]

У разі, якщо практичної транскрипції для певної мови немає ані на довідкових сторінках Вікіпедії, ані в вільному доступі в інтернеті, тоді слід спиратись на правила чинного правопису та запис слів мови в МФА. Фонологія різних мов може бути описана також у окремих статтях та на сторінках довідки про МФА.

Іншомовні назви традиційно передаються кількома різними способами^[2][3]:

• Трансплантація — запозичення в оригінальному написанні: «гра у жанрі stealth action», «видання The Guardian написало».
• Транслітерація — передача кожної окремої графеми мови оригіналу графемою української мови: англ. NATO → укр. НАТО, рос. ИСУ-122 → укр. ІСУ-122.
• Практична транскрипція — запис українською абеткою, що приблизно відбиває вимову, графічний вигляд слова, подекуди орфографію та граматику. Є проміжним варіантом між фонетичною транскрипцією та транслітерацією. Приклади: англ. Walker → укр. Вокер^[a].
• Морфологічне перенесення (адаптація) — передача граматичних форм мови оригіналу відповідними їм українськими формами: англ. globalization → укр. глобалізація, пол. Grudziński → укр. Грудзінський
• Переклад або калька — передача змістовими відповідниками: англ. British National Space Centre → укр. Британський національний космічний центр, біл. Аляксандар → укр. Олександр
• Фонетична (наукова) транскрипція — запис спеціальними символами, що відображають вимову, як МФА: англ. worker → [ˈwɜː.kə].

Усі ці варіанти мають застосування, в тому числі в Вікіпедії, для кожної мови існують власні традиції передачі назв засобами української мови.

Щоб написати літерами української абетки власну назву, написану англійською мовою, треба виконати такі дії:

1. Написати транскрипцію власної назви, скориставшись словником.

2. Подати кожен транскрипційний знак чи знакосполуку відповідною українською літерою чи буквосполукою за допомогою таблиці.

3. Скоригувати передання подовжених голосних: якщо подовженість голосного звуку спричинена наявністю літери r після відповідної цьому звукові голосної літери у слові, то українську літеру р у транслітерації відтворюємо (work — [wɜːk] — ворк).

4. Відтворити літеру р на місці англійських -r і -re в кінці слова (fire — ['faɪə] — файр).

5. Узгодити отриманий текст з нормами українського правопису за правилами.

	Відповідник	Примітки
ɑː a	а
ʌ	о	на місці англійської літери о
	а	в усіх інших випадках
b	б
v	в
w	у	у деяких словах за традицією через у: Уеллс, Оруелл, Голсуорсі та ін.
	в	в усіх інших випадках
h	х	фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: хокей, хобі, хол та ін.
	г	переважно
g	г або ґ	г - у всіх випадках, ґ - можливо тільки для імен або прізвищ
d	д
ʤ	дж
e æ	е
ɜː əː ə	а	на місці англійської літери а
	о	на місці англійської літери о
	у	на місці англійської літери u
	е	в усіх інших випадках
ʒ	ж
z ð	з
iː	і
ɪ	е	на місці англійської літери е в ненаголошеному складі
	й	після транскрипційних знаків [а], [ə], [ɒ]
	і	в усіх інших випадках
j	й
k	к
l	л
m	м
n	н
ŋ	нг	у кінці слова
	н	в усіх інших випадках
ɔ ɔː ɒ o	о
p	п
r	р
s	с
t	т
θ	т
u uː ʊ	у
f	ф
ʧ	ч
ʃ	ш

	Позиція	Відповідник	Приклад
a	На початку слова та в сполученнях літер aia, eia, oia, uia * У дифтонгу ia	я	Iazzo — Яццо Baia — Бая Aquileia — Аквілея Moiano — Мояно
	Завжди після ch, gh, sch та в більшості випадків після b, f, p та інших приголосних * У дифтонгу ia		Chianciano — К’янчано Ghiare — Ґ’яре Piave — П’яве Diaccetto — Дьяччето
	У закінченні ia після приголосного, окрім c, cc, g, gg * У дифтонгу ia		Lombardia — Ломбардія Pavia — Павія Ostia — Остія Brescia — Брешя
	Після gn, gli		Romagna — Романья Cagliari — Кальярі
		а	Allerona — Аллерона Ivrea — Івреа Asti — Асті Perugia — Перуджа Ghisonaccia — Ґізоначча
b		б	Alba — Альба
bb		бб	Abbadia — Аббадія
c	Перед a, o, u та приголосними	к	Caserta — Казерта Falconara — Фальконара Cuneo — Кунео Cremona — Кремона
	Перед e, i	ч	Cesena — Чезена Montalcino — Монтальчіно Ciampino — Чампіно
cc	Перед a, o, u та приголосними	кк	Lucca — Лукка Roccolino — Рокколіно Caccuri — Каккурі Acclavio — Акклавіо
	Перед e, i	чч	Lecce — Лечче Caracci — Караччі Ajaccio — Аяччо
ch	Перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічається); У кінці слова (назви Сардинії)	к	Chiusi — К'юзі Cherasco — Кераско Sarroch — Саррок
cch	Перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічається)	кк	Bacchi — Баккі Rocchetta — Роккетта Bardonecchia — Бардонекк'я Comacchio — Комаккйо
d		д	Domodossola — Домодоссола
dd		дд	Maddalena — Маддалена
g		ґ
	перед e, i	дж
gg		ґ
	перед e, i	дж
gh		ґ
gli		льй
gn		ньй
h		(не читається)
s		с
	між голосними і перед b, d, g, l, m, n, r, v	з
sc	перед e, i	ш
	перед a, o, u	ск
sch		ск
z		ц
	на початку слова	дз

Джерела:

• Лоза Ю. І. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 29 с.

	Позиція	Відповідник	Приклад
a, ą	На початку слова, після голосних і твердих приголосних	а	Adakavas — Адакавас Ąžuоlynė — Ажуолінє Paąžuоliai — Паажуоляй Žąsinas — Жасінас
	Після м'яких приголосних (із наступною і)	я	Bukančiai — Буканчяй Šiauliai — Шяуляй
ai	На початку слова, після голосних та твердих приголосних	ай	Aitvariškiai — Айтварішкяй Paaitris — Паайтріс Kęstaičiai — Кястайчяй
	Після м'яких приголосних	яй	Novočebiai — Новочябяй
	Якщо букви сполучення аі відносяться до різних морфем * Ра- — префікс	аі	Pailgiai — Паільґяй
au	На початку слова, після голосних та твердих приголосних	ау	Aušra — Аушра Paaunuvis — Пааунувіс Laukaitis — Лаукайтіс
	Після м'яких приголосних	яу	Kiaunoriai — Кяуноряй Riauba — Ряуба
ia	Якщо букви сполучення іа відносяться до різних морфем * Pri- — префікс	іа	Prialgava — Пріалґава
b		б	Bobenai — Бобянай
c		ц	Cibėliai — Цібєляй
č		ч	Čičinai — Чічінай
d		д	Daugirdai — Дауґірдай
ch		х	Kochanovka — Кохановка
e, ę	На початку слова та після голосних, крім і	е	Ežerynas — Ежярінас Eidаičiai — Ейдайчяй
	Після приголосних * Якщо не входить у сполучення еі	я	Paežeriai — Паежяряй Kęstaičiai — Кястайчяй
ė		є	Ėriškiai — Єрішкяй Eglė — Еґлє Erlėnai — Ерлєнай Parėčėnai — Парєчєнай
еі		ей	Eidaičiai — Ейдайчяй Paeisetė — Паейсятє Veiveriškiai — Вейвярішкяй
g		ґ	Gegrėnaі — Ґяґрєнай
і	Якщо не пом'якшує попередню приголосну та не входить у сполучення аі, еі, uі, іе	і	Ignalina — Іґналіна Imbradas — Імбрадас Vilkaviškis — Вілкавішкіс
į		і	Įsra — Ісра
іе		є	Iešnalis — Єшналіс Dievogala — Дєвоґала Paiešmeniai — Паєшмяняй Žiežmariai — Жєжмаряй
у		і	Ylakiai — Ілакяй Vištytis — Віштітіс
j	Після б, п, в, м, р перед я, ю, є, ї	’	Komjaunimo — Ком’яунімо
ja, ją, je	* У словах іноземного походження сполучення je передається через є	я	Janoniai — Яноняй Marijampolis — Мар’ямполіс Jegeliškiai — Яґелішкяй Kraujeliai — Крауяляй
jai		яй	Jaiceris — Яйцяріс Lazdijai — Лаздіяй
jau		яу	Jauniūnai — Яунюнай Mijaugonys — Міяуґоніс
jei		єй	Bijeikis — Бієйкіс
jė, jie		є	Jėlingas — Єлінґас Daujėnai — Дауєнай Jieznas — Єзнас Naujiena — Науєна
ji, jį, jy		ї	Jirinas — Їрінас Pagerdaujis — Паґярдауїс Pavidaujys — Павідауїс
jo		йо	Joniškis — Йонішкіс Trumpjonis — Трумпйоніс Gudjonis — Ґудйоніс
ju, jų, jū		ю	Judrėnai — Юдрєнай Namajunai — Намаюнай
juo		юо	Juodupė — Юодупє
k		к	Kochanovka — Кохановка Kriūkai — Крюкай
l	Перед приголосними, якщо наступний склад починається з м'якої приголосної або має голосні і, į, у, е, ė, ę	ль	Kavalčiukai — Кавальчюкай Smilgiai — Смільґяй Vabalninkas — Вабальнінкас
	У всіх інших випадках	л	Kalnalis — Калналіс Laibgaliai — Лайбґаляй Lipliunai — Ліплюнай
m		м	Marimpolis — Марімполіс
n		н	Navininkai — Навінінкай
o	На початку слова, після голосних та твердих приголосних	о	Oželiai — Ожяляй Paobeliai — Паобяляй Totorkiemis — Тоторкєміс
	Після м'яких приголосних	ьо	Lioliai — Льоляй Šukioniai — Шукьоняй
p		п	Papilė — Папілє
r		р	Rukai — Рукай
s		с	Siesikai — Сєсікай
š		ш	Šašuoliai — Шашуоляй
šč		щ	Gaščiunai — Ґащюнай Šnikščiai — Шнікщяй
t		т	Tatkonys — Татконіс
u, ū	На початку слова, після голосних і твердих приголосних	у	Užupiai — Ужупяй Udrupys — Удрупіс Stankunas — Станкунас
	Після м'яких приголосних (із наступною і)	ю	Žliubai — Жлюбай Pociunai — Поцюнай
ų	Після твердих приголосних	у	Kazlų Rūda — Казлу-Руда Trakų Vokė — Траку-Вокє
	Після м'яких приголосних	ю	Kriaušių gatve — вул. Кряушю
ui	На початку слова, після голосних та твердих приголосних	уй	Uikenai — Уйкєнай Buivydžiai — Буйвіджяй
	Після м'яких приголосних	юй	Čiuiniai — Чюйняй
uo	На початку слова, після голосних та твердих приголосних	уо	Uogintai — Уоґінтай Pauogintis — Пауоґінтіс Kruopiai — Круопяй
	Після м'яких приголосних	юо	Veliuona — Вялюона
v		в	Vaivadai — Вайвадай
z		з	Ziboliai — Зіболяй
ž		ж	Žadeikiai — Жадейкяй

Джерела:

• Клепікова А. М. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Литви. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 14 с.

	Позиція	Відповідник
ä, ö		е
aa		аа
c	перед a, o	к
	перед e	ц
	перед приголосною	к
ch		х
	у сл. англ. походження	ч
	у сл. франц. походження	ш
ck		к
eu, äu		ой
ei		ай
g		ґ
h	перед голосною	г
	перед приголосною	(не читається)
ß, ss		с, сс
s	перед голосною	з
	перед приголосною	с
	перед p, t	ш
ü		ю
x		кс
z		ц

Джерела:

• Langenscheidt Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache. Berlin-München, Langenscheidt KG, 2003 ISBN 978-3-468-49036-1
• Der Große Duden: Wörterbuch und Leitfaden der deutschen Rechtschreibung. Leipzig: Bibliographisches Institut, 1990 ISBN 3-323-00030-7

	Позиція	Відповідник
ą		он
	перед b та p	ом (Dąbrowa — Домброва)
ch		х
cz		ч
ć		ць
ę		ен
	перед b та p	ем
g		ґ
h		г
ń		нь
ó		у
	після l	ю
rz		ж
	перед ch, k, p, t та після ch, k, p, t	ш
ś		сь або ш
ź		зь або ж
ż		ж

[1]

	Позиція	Відповідник
ai		е
au		о
c	перед a, o, u; перед приголосною	к
	перед e, i, y	с
ç	перед a, o, u	с
ch		ш
eau		о
eu		ое, о
g	перед a, o, u; перед приголосною	ґ
	перед e, i, y	ж
gn		ньй
h		(не читається)
j		ж
il	після голосної і в кінці слова	й
	перед голосною	ль
ill	між голосними; після приголосної і перед голосною	й (виняток: ville («містечко») → віль)
il	після голосної і в кінці слова	й
œu		ое
oi		уа, ва [wa]
ou		у
qu		к
qua		куа, ква [kwa]
s	на поч. слова; перед приголосною	с
	між голосними	з
t		т
	перед i+голосна	с (nation → насьйон)
y		й
	у сл. грец. походження	і
x	перед приголосною; між голосними, коли після другої голосної йде приголосна, яку не вимовляють	кс
	між голосними коли після другої голосної йде приголосна, яку вимовляють	ґз
b (після m), d, p, s, t, x, z	у кінці слова	(не читається)

Див. також Шведсько-українська практична транскрипція .

	Позиція	Відповідник	Приклад
a		а	Arvika — Арвіка Askersund — Аскерсунд Avesta — Авеста
b		б	Borås — Бурос Bollnäs — Болльнес Bredbyn — Бредбюн
c*	перед e, i, y	с	Cederslund — Седерслунд
		к	Carlsborg — Карлсборг
ck		кк	Bäckerfors — Беккерфорс Bräcke — Брекке Lycksele — Люккселе
d		д	Dalarna — Даларна Sundsvall — Сундсвалль Dödafallet — Дедафаллет
	перед j + голосний на початку слова, а також у складених назвах на з'єднанні двох компонентів	(не передається)	Djäkneböle — Єкнебеле Oxdjupet — Уксьюпет
e		е	Eskilstuna — Ескільстуна Enköping — Енчепінг
	після i	є	Mariestad — Марієстад Tierp — Тієрп
f		ф	Flen — Флен Falun — Фалун
fv*		в	Hufvud — Гувуд
g	перед приголосними (крім j), перед голосними а, о, u, å, у кінці слова	г[прим. 1]	Grönskåra — Гренскора Gränna — Гренна
	перед j на початку слова	(не передається)	Gjelleräsen — Єллересен Gjövik — Євік
ge	у наголошеному складі	є	Getryggen — Єтрюгген
	у ненаголошеному складі	ге	Ängelholm — Енгельгольм Fagersta — Фагерста
gi	у наголошеному складі	ї	Gislaved — Їславед
gy	у наголошеному складі	ю	Gysinge — Юсінге Gyljen — Юльєн
gä	на початку слова	є	Gävle — Євле Gällivare — Єлліваре
	після приголосних b, f, m, p, r, v	'є
	після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви)	ьє	Grangärde — Граньєрде
gö	на початку слова	є	Göteborg — Єтеборг Götlunda — Єтлунда
		йо	Nävragöl — Неврайол
h		г	Halmstad — Гальмстад Hässleholm — Гесслегольм
	перед j або v на початку слова	(не передається)	Hjalmaren — Єльмарен Hven — Вен
i		і	Idre — Ідре
j	після голосних перед приголосними, у кінці слова	й	Ejmunds — Еймундс Vajbäcken — Вайбеккен Sutterhöjden — Суттергейден
ja	на початку слова та після голосних	я	Jansjön — Яншен Vaja — Вея
	після приголосних b, f, m, p, r, v	'я	Hörja — Гер'я
	після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви)	ья	Venjan — Веньян
je	на початку слова та після голосних	є	Jeresta — Єреста Öjebyn — Еєбюн
	після приголосних b, f, m, p, r, v	'є	Färjestaden — Фер'єстаден Arjeplog — Ар'єплуг
	після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви)	ьє	Gyljen — Юльєн Södertälje — Седертельє Liljedal — Лільєдаль
ji	на початку слова та після голосних	ї	Jiltjaur — Їльтьяур
	після приголосних b, f, m, p, r, v	'ї	Varjisträsk — Вар'їстреск
	після l, коли l у середині слова	ьї
jo	на початку слова, після голосних, після приголосних b, f, m, p, r, v, коли о позначає звуки [o:], [o]	йо	Jormvattnet — Йормваттнет
	на початку слова та після голосних, коли о позначає звуки [u:], [u]	ю	Johannisfors — Юганнісфорс Joesjö — Юеше Målajord — Молаюрд
	після приголосних b, f, m, p, r, v, коли о позначає звуки [u:], [u]	'ю	Storjorden — Стур'юрден
	після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви), коли о позначає звуки [u:], [u]	ью	Njord — Ньюрд Beljom — Бельюм
	після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви), коли о позначає звуки [o:], [o]	ьйо
ju	на початку слова, після голосних та приголосних d, g, l, які не вимовляються	ю	Junsele — Юнселе Ljungdalen — Юнгдален Ljusdal — Юсдаль
	після приголосних b, f, m, p, r, v	'ю	Bjurholm — Б'юргольм
	після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви)	ью	Västerljung — Вестерльюнг
jy	на початку слова, після голосних та приголосних d, g, l, які не вимовляються	ю	Jyderup — Юдеруп
	після приголосних b, f, m, p, r, v	'ю
	після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви)	ью
jä	на початку слова, після голосних та приголосних d, g, l, які не вимовляються	є	Järpen — Єрпен Jäckvik — Єкквік
	після приголосних b, f, m, p, r, v	'є	Sanfjället — Санф'єллет Morjärv — Мур'єрв Fjällnås — Ф'єлльнос Årjäng — Ор'єнг
	після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви)	ьє
jå	на початку слова та після голосних; після приголосних b, f, m, p, r, v	йо
	після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви)	ьйо
jö	на початку слова та після голосних	є	Jönköping Єнчепінг
	після приголосних b, f, m, p, r, v	'є	Mjolby — М'єлбю Björbo Б'єрбу
	після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви)	ьє
k	перед приголосними (крім j), перед голосними а, о, u, å, перед ненаголошеними е, і, у кінці слова	к	Karlskrona — Карльскруна Kalmar — Кальмар Grönskåra — Гренскора Eskilstuna — Ескільстуна Västervik — Вестервік
	перед е, i, y, a, o в наголошеному складі	ч	Kisa — Чіса Köping — Чепінг
kj	у наголошеному складі	ч	Kjällshed — Челльсгед
l	перед голосними	л	Luleå — Лулео Linköping — Лінчепінг
	перед приголосними та в кінці слова; перед j у середині слова	ль	Malmö — Мальме Lysekil — Люсекіль Trollhättan — Тролльгеттан Gyljen — Юльєн Höljän — Гельєн
	не передається перед j на початку слова та на початку другого компонента складних назв	(не передається)	Ljungby — Юнгбю Ljungbalen — Юнгбален
m		м	Malmö — Мальме
n		н	Norrköping — Норрчепінг
о**	коли позначає звук [u:], найчастіше перед одним голосним чи одним приголосним, а також у кінці слова; коли позначає звук [u] перед подвоєними приголосними чи сполученням приголосних (в окремих словах)	у	Borås — Бурос Nybro — Нюбру Motala — Мутала Lomma — Лумма
	коли позначає звук [o], найчастіше в наголошеному складі перед подвоєними приголосними чи сполученням приголосних; коли позначає звук [o:] у відкритому складі, найчастіше перед l, v	о	Stockholm — Стокгольм Ottenby — Оттенбю Trelleborg — Треллеборг
p		п	Kopparberg — Коппарберг Filipstad — Філіпстад
q		к	Husqvarna — Гускварна
r		р	Rättvik — Реттвік Romakloster — Румаклостер
s		с	Sundsvall — Сундсвалль Söderhamn — Седергамн Hässleholm — Гесслегольм
sj		ш	Eksjö — Екше Sjaule — Шауле Sjuntorp — Шунторп
sk	перед a, o, u, å та приголосними (крім j), перед ненаголошеними e, i	ск	Karlskoga — Карлскуга Oskarshamn — Оскарсгамн Huskvarma — Гускварна Eskilstuna — Ескільстуна
	перед e, i, y, ä, ö в наголошеному складі	ш	Skellefteå — Шеллефтео Kappelskär — Каппельшер Örnsköldsvik — Ерншельдсвік
skj		ш	Skjöld — Шельд
stj		ш	Stjärnvik — Шернвік Stjärtnäs — Шертнес
t		т	Tingsryd — Тінгсрюд Ottenby — Оттенбю
ti	у суфіксі — tion	ш	Station — Сташун
th*		т	Thorhamn — Тургамн Jakth — Якт
tj		ч	Tjörn — Черн Tjäl — Чель
u		у	Uppsala — Уппсала Umeå — Умео
v		в	Vättern — Веттерн Västerås — Вестерос Vetlanda — Ветланда
w		в	Westerbergen — Вестерберген Wårby — Ворбю
x		кс	Byxelkrok — Бюкселькрук Oxelösund — Укселесунд
xj		кш	Växjö — Векше
y	на початку слова	і	Ystad — Істад
		ю	Nybro — Нюбру Vimmerby — Віммербю
z		с	Zakrisdal — Сакрісдаль Zenithgatan — Сенітгатан
å		о	Åmål — Омоль Långträsk — Лонгтреск Umeå — Умео
ä		е	Ängelholm — Енгельгольм Älmhult — Ельмгульт Värnamo — Вернаму
ö	крім буквосполученнь gö, jö	е	Öland — Еланд Örebro — Еребру Hörby — Гербю
	у буквосполученнях gö, jö	є	Göteborg — Єтеборг Jönköping — Єнчепінг

• * Орфографічною реформою 1906 року літеру с у шведських словах (крім буквосполучень ck, ch) замінено залежно від її положення відповідно літерами s або k, буквосполучення fv і hv — літерою v, буквосполучення th — літерою t. Тому зазначені букви і буквосполучення зустрічаються здебільшого на картах старих видань.
• ** Слід мати на увазі, що при читанні о в зазначених позиціях можуть існувати винятки, тому рекомендується встановлювати транскрипцію географічних назв на основі фонетичних матеріалів, а також користуватися додатковою спеціальною літературою.

Джерела:

• Ажнюк Ю. М. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Швеції. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 21 с.

Див. Кирилізація японської мови.

Див. Вікіпедія:Китайсько-українська практична транскрипція.

Цей розділ потребує доповнення.

1. ↑ Таким чином досягається баланс між фонетикою та графічною впізнаваністю. Для порівняння:
   • транслітерація: Валкер
   • транскрипція за фонетичним принципом: Вока