Дульса Арагонська

	Дульса
	ДульсаПортрет Дульси; «Генеалогія королів Португалії», 1530—1534
	Королева Португалії
	Королева Португалії
6 грудня 1185 — 2 вересня 1198
Попередник:	Матильда Савойська
Наступник:	Уррака Кастильська
Народження:	1160; невідомо
Смерть:	1 вересня 1198; Коїмбра, Португалія
Поховання:	Монастир Святого Хреста
Країна:	Португальське королівство
Релігія:	католичка
Рід:	Барселонська
Батько:	Рамон-Беренгер IV
Мати:	Петроніла
Шлюб:	Саншу I
Діти:	Тереза, Санша, Афонсу II, Педру, Фернанду, Мафалда, Беренгарія
	Медіафайли у Вікісховищі

Ду́льса Араго́нська (ісп. і порт. Dulce, кат. Dolça; 1160 — 1 вересня 1198) — арагонська інфанта, королева Португалії (1185—1198). Представниця Барселонського дому. Донька графа Барселонського Рамона-Беренгера IV та арагонської королеви Петроніли. Сестра арагонського короля Альфонсо ІІ. Дружина короля Португалії Саншу І (з 1174)^[1]^[2]. В шлюбі народила 11 дітей. Матір португальського короля Афонсу ІІ, леонської королеви Терези, кастильської королеви Мафалди та данської королеви Беренгарії. Померла в Коїмбрі, Португалія. Похована у Коїмбрському монастирі Святого Хреста.

Імена

Дульса Арагонська (ісп. Dulce de Aragón, порт. Dulce de Aragão) — традиційна іспанська і португальська назви^[3]^[4]^[5].
Дульса Барселонська (кат. Dolça de Barcelona, ісп. і порт. Dulce de Barcelona) — традиційна каталонська назва^[2].
Дулсе (ісп. і порт. Dulce), або Дулса (кат. Dolça)
Дульція, або Дульсія (лат. Dulcia) — латиною.

Біографія

Дульса народилася 1160 року в родині барселонського графа Рамона-Беренгера IV та його дружини, арагонської королеви Петроніли з династії Хіменесів^[3]. Точне місце народження невідоме. Була найстаршою донькою подружжя, сестрою майбутнього арагонського короля Альфонсо ІІ. Пізніші історики описували її як «красиву і чудову панну, тиху і спокійну, характер якої був під статі її імені» (від лат. dulcis — «солодка, приємна»)^[6].

1174 року 11-річну Дульсу видано в шлюб зі спадкоємцем португальського престолу 20-річним Саншу І, сином першого португальського короля Афонсу І^[1]^[2]. Цей шлюб став фундаментом союзу Арагону і Португалії, що був скерований проти амбіцій Кастилії та Леону. Він також був свого роду компенсацією за розірвані заручини португальської інфанти Мафалди із арагонським інфантом, майбутнім королема Альфонсо ІІ^[4].

1185 року, після сходження Саншу І на португальський престол, Дульса стала королевою-консортом Португалії. 1188 року чоловік дарував їй дохід від міста Аленкера й земель в басейні річки Вога, а також Санта-Марія-да Фейра й Порту^[7]. У шлюбі Дульса народила 11 дітей, з яких 9 досягли повноліття^[4]^[8]. Її старший син Афонсу ІІ став третім королем Португалії, старша донька Тереза — дружиною Альфонсо IX й королевою Леону^[4]^[7], донька Мафалда — дружиною Енріке I й королевою Кастилії, а наймолодша донька Беренгарія — дружиною Вальдемара ІІ й королевою Данії.

1 вересня 1198 року Дульса померла після пологів, народивши доньок Бранку і Беренгарію, які, ймовірно, були близнючками. Точна причина смерті невідома — можливо чума або важкі пологи. Похована в церкві Коїмбрського монастиря Святого Хреста^[9].

Родина

Докладніше: Барселонський дім

Чоловік (з 1174) — Саншу I (1154—1211), король Португалії (1185—1211).

Діти:

Тереза (1175/1176—1250) — португальська інфанта ∞ Альфонсо IX, леонський король.
Санша (1180—1229) — португальська інфанта, засновниця і абатиса Селашського монастиря.
Конштанса (1182—1202) — португальська інфанта, померла в молодому віці.
Афонсу II (1186 —1223) — король Португалії (1212—1223).
Раймунд (1187/1188—1188/1189) — португальський інфант, помер у дитинстві^[10].
Педру (1187—1258) — португальський інфант ∞ Аврембія, урхельська графиня^[10].
Фернанду (1188 —1233) — португальський інфант ∞ Жанна І, фландрська графиня.
Енріке (1189.3—1189.12) — португальський інфант, помер у дитинстві^[10].
Мафалда (1195/1196—1256) — португальська інфанта ∞ Енріке I, кастильський король.
Беренгарія (1196/1198—1221) — португальська інфанта ∞ Вальдемар II, данський король.
Бранка (1198—1240) — португальська інфанта, черниця Гвалалахарського монастиря^[11].

Генеалогія

Примітки

↑ ^а ^б Mattoso, 2014, с. 290 and 334.
↑ ^а ^б ^в Rodrigues Oliveira, 2010, с. 83.
↑ ^а ^б Mateu Ibars та Mateu Ibars, 1980, с. 617.
↑ ^а ^б ^в ^г Mattoso, 2014, с. 334.
↑ Rodrigues Oliveira, 2010, с. 81.
↑ Rodríguez Oliveira, 2010, с. 83.
↑ ^а ^б Rodrigues Oliveira, 2010, с. 84.
↑ Rodríguez Oliveira, 2010, с. 83—84.
↑ Rodrigues Oliveira, 2010, с. 55, 85, 95.
↑ ^а ^б ^в Rodrigues Oliveira, 2010, с. 85.
↑ Rodrigues Oliveira, 2010, с. 85, 92.

Джерела

Mateu Ibars, Josefina; Mateu Ibars, María Dolores (1980). Colectánea paleográfica de la Corona de Aragón: Siglo IX-XVIII. Barcelona: Universitat Barcelona. ISBN 978-84-7528-694-5. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 2 січня 2018.
Mattoso, José (2014). D. Afonso Henriques (порт.). Lisbon: Temas e Debates. ISBN 978-972-759-911-0.
Rodrigues Oliveira, Ana (2010). Rainhas medievais de Portugal. Dezassete mulheres, duas dinastias, quatro séculos de História (порт.). Lisbon: A esfera dos livros. ISBN 978-989-626-261-7.