Звягінцев Віктор Олександрович
Віктор Олександрович Звягінцев (22 жовтня 1950, Сталіно, Українська РСР, СРСР — 22 квітня 2022[5]) — український радянський футболіст, тренер, арбітр. Виступав на позиції центрального захисника. Майстер спорту міжнародного класу (1976). Суддя всесоюзної категорії (1989). ЖиттєписВихованець школи «Шахтаря» (Донецьк) — з 1963 року. У «Шахтарі» — 1968-70, 1973-75, 1977-80 (по липень). Капітан «Шахтаря» у 1975. У 1971—1972 роках проходив армійську службу в командах СКА (Київ) і ЦСКА (Москва). У 1976 році заради участі в Олімпійських іграх перейшов у «Динамо» (Київ). Грав за збірні СРСР — олімпійську (5 ігор — 1972, 1975) і національну (13 ігор, 1 гол — 1975-76). Також зіграв одну неофіційну гру за збірну проти збірної НДР 9 травня 1980. Завершував футбольну кар'єру у 1981 році в «Таврії». У 1982 році деякий час працював прохідником на шахтах Донбасу. Тренер відділу футболу спорткомітету Донецька — з 1985 року, інспектор ФФУ, очолював Донецьку міську федерацію футболу. Із ФФУ був звільнений з формулюванням за «підтримку сепаратизму»[6]. Був директором СДЮШОР з футболу. Політичні поглядиУ 2014 році В. Звягінцев активно підтримував проросійські виступи та анексію Криму. Став одним із організаторів футбольних турнірів на окупованій частині Донбасу. У травні 2015 року Комітет з етики і чесної гри Федерації футболу України засудив дії колишнього спортсмена і вирішив більше ніколи не залучати його до участі в будь-яких заходах ФФУ[7]. Досягнення
Особисте життяДонька Звягінцева одружена з Віктором Онопком. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia