Королевське Євангеліє

**Королевське Євангеліє**
Королевське Євангеліє
	Сторінка Королевського Євангелія з мініатюрою.
Автор	Станіслав Граматик
	Цей твір у Вікісховищі

Королевське Євангеліє — рукопис 1401 року, написаний на 176 аркушах, прикрашений мініатюрами, заставками та ініціалами; є цінним джерелом історії, визначною пам'яткою української мови, книжкового рукописного мистецтва та українського письменства^[1].

Історія

Фрагмент Королевського Євангелія, де вказано місце і час створення пам'ятки, а також ім'я переписувача — Станислава Граматика. Копія зі статті В. Микитася і П. Чучки

У 1401 році переписане в храмі Михаїла замку Нялаб (сучасне Королево), за правління слов'янського православного роду Драгфі (Драго-Сас) — Балка, Драга і Януша Волоха. Зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї. Її творець — Станіслав Граматик, що, на думку члена-кореспондента НАН України Василя Німчука, міг приїхати на Закарпаття разом із дружинниками подільського князя Федора Коріятовича.

Громадськість Закарпаття 2011 року відзначила 610‑ліття Королевського Євангелія. У місті Виноградові відбулася наукова конференція, організована Виноградівською районною радою в співпраці з Інститутом української мови НАН України та Ужгородським національним університетом. У селищі Королево тоді відкрито пам'ятковий знак, який освятили очільники греко-католицької та православних церков^[2].

На конференції висловлено побажання, щоб було опубліковано факсиміле цієї пам'ятки. Зусиллями науковців реалізовано проект Рукописна спадщина Закарпаття. Факсимільне видання «Королевське Євангеліє 1401 року».

Пам'ятку опрацювали фахівці кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту на чолі з кандидатом мистецтвознавства Одаркою Сопко (Долгош). Робота тривала упродовж 5 років. Консультантами виступили завідувач відділу історії української мови Інституту української мови НАН України Василь Німчук, завідувач відділу археології Закарпатського краєзнавчого музею Йосип Кобаль. Весь тираж книги (100 примірників) виготовили в Українській академії друкарства у Львові.

Надруковані примірники книги призначено не для продажу, а насамперед для безпосереднього поповнення бібліотек, зокрема книгозбірень наукових і навчальних закладів, музеїв, а також дослідників та поціновувачів рідкісної книги.

У додатку до факсимільного видання Королевського Євангелія 1401 року представлено результати наукового вивчення рукопису: показано історію його відкриття, історичні умови, за яких пам'ятку було створено, досліджено книгу з погляду лінгвістики і мистецтвознавства.

Факсимільне видання здійснено з нагоди 615-ої річниці пам'ятки за фінансової підтримки Закарпатської обласної державної адміністрації.

Презентації факсимільного видання відбулися у Києві^[3], Львові, Королеві^[4].

Примітки

↑ Одарка Сопко. Оздоби Королівського Євангелія 1401 року / Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 24. — С. 188—200.
↑ Шаркань, В. (2012). Королівське Євангеліє — пам’ятка духовної культури Закарпаття. Українська мова. № 4. с. 109—113. ISSN 1682-3540. Процитовано 15 червня 2024.
↑ У Києві презентували репродукцію Королівського Євангелія 1401 року (фото). www.unian.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2024.
↑ «Королевське Євангеліє» 1401 року презентували на його батьківщині - Презентації - - Медіацентр УжНУ. web.archive.org. 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 15 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

Література

Королевське Євангеліє 1401 року / керівник проєкту, упоряд. О. І. Сопко (Долгош); редкол.: О. І. Сопко (Долгош) та ін. — Факсим. вид. — Ужгород: Ґражда, 2015. — 354 с. — (Рукописна спадщина Закарпаття. Факсимільне видання Королевського Євангелія 1401 р.: проєкт). — ISBN 978-966-176-093-5.

Додаток:

Королевське Євангеліє 1401 року. Дослідження і матеріали до факсимільного видання. — Ужгород: Ґражда, 2015. — 38 с.