Жито́мирське Єва́нгеліє, або Воли́нське Єва́нгеліє, — переклад біблійного[1], канонічного тексту Четвероєвангелія на староукраїнську мову. Рукопис датувався 1571 роком, його протографом було Пересопницьке Євангеліє[2]. Вважається списком Пересопницького Євангелія та відзначається рядом глос, яких немає в Пересопницькому Євангелії[3].
Історія
Читалося у церквах на Волині. Містило пряму дату написання — 1571 рік. Припускають, що первісно зберігалося в місті Володимир. Житомирське Євангеліє — не цілком оригінальна праця, а список із Пересопницького Євангелія. Переписувач «раб Божий Петро» вніс в оригінал чимало змін, зокрема, у багатьох випадках замінив церковнослов'янізми українськими словами. Манускрипт у 1860-х роках придбав у перекупників протоієрей житомирського кафедрального собору, законовчитель Другої житомирської гімназії Миколай Трипольський, який дав докладний опис пам'ятки й надрукував великі уривки з неї[2]. Досліджував мову Житомирського Євангелія також О. С. Грузинський. Зокрема, він порівнював три тексти: Пересопницьке, Волинське та Літківське Євангелія[4]. Текст досліджував також Іван Огієнко. Подальша доля Житомирського Євангелія невідома[2].
↑Грузинский А. С. Из истории перевода евангелия в южной России в 16 в.: Летковское евангелие. — ЧИОНЛ, Книга 22. — 1911. — Отдел II. — С. 42—124.; Книга 23. — 1912. — Отдел III. — С. 1—48.; окреме вид. — 1912 р.
Трипольський М. Волынское рукописное Евангелие XVI-го века // Волынский историко-археологический сборник. — Житомир. — 1900 р. — № 2.
Німчук В. В. Праця лексикографічного характеру // Староукраїнська лексикографія в її зв'язках з російською та білоруською / В. В. Німчук; АН УРСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 1980. — С. 41; 47—48.
