Краматорськ (станція)
 Крамато́рськ — вантажна залізнична станція 1 класу Лиманської дирекції Донецької залізниці у місті Краматорськ на перетині двох ліній Слов'янськ — Горлівка та Краматорськ — Бахмут. Розташована у центральній частині Старого міста. Станція знаходиться на двоколійній електрифікованій залізниці, що проходить з півночі на південь (лінія Слов'янськ — Костянтинівка, далі на Горлівку/Ясинувату). На південний схід від станції відходить одноколійна неелектрифікована лінія до міста Бахмут. Вихід до міста здійснюється із західного боку вокзалу по вулицях, що розходяться радіально від Привокзальної площі (вулиці Комерційна, Шкільна, Тріумфальна, Залізнична). Через пішохідний перехід на південний схід від вокзалу можна вийти до заводу СКМЗ (нині не працює) і мосту через річку Казенний Торець. ІсторіяУ вересні 1868 року, під час будівництві Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, на південь від Слов'янська біля сіл Білянське (нині — Прокатчик) і Петровське було збудовано роз'їзд і залізничну платформу Краматорська. Раніше залізниця була одноколійною і роз'їзд був необхідний, щоб мали можливість розминуться поїзди між двома станціями — Слов'янськом та Дружківкою[2]. У 1869 році управління Південних залізниць при станції відкрило училище для дітей робітників станційних служб, пошти та телеграфу. 1878 року від станції було прокладено лінію до міст Бахмут і Дебальцеве. В цьому ж році адміністрація Донецької кам'яновугільної залізниці відкрила тут лікарню, а 1879 року завершене будівництво кам'яної будівлі вокзалу і двоповерхової службової будівлі.
З 1885 року вживається також назва станції Краматорівка. З будівництвом біля станції у 1887 році заводу вогнетривів почався розвиток промисловості та самого майбутнього міста Краматорська. У 1952 році замість зруйнованої під час Другої світової війни будівлі вокзалу за проєктом архітектора В. М. Сиромятникова зведена нова. У 2013–2014 будівлю вокзалу реконструйовано за проєктом бюра Валентирова (архітектори А. Валентиров, С. Сейнов, Є. Криськова).[3] 1 листопада 2021 року на Привокзальній площі у Краматорську було встановлено маневровий танк-паровоз 9П-337. Паровози типу 9П випускалися СРСР з 1935 по 1957 роки[4]. Саме ця модель була випущена 1949 року і використовувалася до 1985 року на Краматорському феросплавному заводі (КФЗ). У 2021 році було відреставровано впродовж 2 місяців на заводі КЗТС[5]. 8 квітня 2022 року, внаслідок ракетного удару по станції Краматорськ з боку російських окупантів загинула 61 осіб, а 121 особа отримала поранення різного ступеня важкості, які хотіли евакуюватися із міста поїздом. Це був цілеспрямований удар по пасажирській інфраструктурі залізниці та жителях міста Краматорськ[6]. 21 травня 2022 року Служба безпеки України заявила, що отримані неспростовні докази причетності російських окупантів до обстрілу залізничного вокзалу у Краматорську внаслідок ракетного удару 8 квітня 2022 року. Завдяки низці досліджень траєкторії польоту ракети та аналізу інших аспектів вдалося встановити, що удар було здійснено з території Донецької області, яка ще з 2014 року перебуває під тимчасовою окупацією Росії. Експерти підтвердили, що для обстрілу окупанти застосували керовану одноступінчату твердопаливну ракету 9М79-1 із зарядом касет, яка відома як «Точка У». У СБУ наголосили, що декілька комплексів «Точки У» розміщені на окупованих територіях Донбасу і використовуються загарбниками вже понад вісім років. Російські окупанти намагалися звинуватити в ракетному ударі Україну, заявляючи, що у ЗС РФ нібито давно немає на озброєнні «Точок У». Також російська пропаганда поширила повідомлення про обстріл російськими окупаційними військами вокзалу Краматорська, але відразу після появи свідчень масової загибелі цивільних ці записи почали видаляти та редагувати[7]. З 14 жовтня 2022 року залізничне сполучення відновлено (пасажирські поїзди тимчасово не курсували майже півроку через ворожу ракетну атаку на вокзал станції Краматорськ). Першим рейсом на станцію Краматорськ прибув денний швидкісний поїзд № 711/712 «Інтерсіті+» сполученням Київ — Краматорськ, символічно на Покрову та День Захисника та Захисниць України у тестовому режимі, а згодом і на постійній основі. Поїзд забезпечив комфортне сполучення столиці з Донеччиною, впродовж 2022—2024 років поїздом перевезено 917,5 тис. пасажирів, з них — 31,5 тис. дітей, а також отримав неофіційну назву «Поїзд на війну», адже саме ним подорожують пасажири у Слов'янськ та Краматорськ мешканці Донеччини та війсковослужбовці, які їдуть ним у відрядження чи на відновлення й повертаються до своїх підрозділів. Згодом були призначені низка поїздів до Краматорська, а саме:
Пасажирське сполучення На станції зупиняються поїзди далекого та приміського сполучення[8]. До 2022 року курсували поїзди до Дружківки, Костянтинівки, а приміське сполучення було до Скотуватої. А до 2014 року, до початку агресії на сході України та АТО, було пряме сполучення з Ясинуватою, Донецьком, Маріуполем, Горлівкою, Макіївкою, Іловайськом та іншими містами Донбасу, а також з містами рф. Наразі станція є кінцевою для прийому всіх поїздів далекого сполучення (з 14.10.2022), але приміські поїзди курсують до станції Кіндратівка[9]. Станція приймає наступні поїзди:
Поїзди тимчасово не курсували до Краматорська з 8 квітня 2022 року. Вранці цього дня російські окупанти завдали ракетного удару по залізничному вокзалу станції Краматорськ. Внаслідок ракетного удару 61 особа загинула, а 121 особа отримала поранення різного ступеня важкості. Через деокупацію населених пунктів Донеччини та тих, які були поблизу лінії фронту під час російського вторгнення в Україну, «Укрзалізниця поступово відновлює залізничне сполучення. 14 жовтня 2022 року до свята дня захисника України та Покрови було відновлено залізничне сполучення між Києвом та Краматорськом, з призначенням швидкісного поїзду «Інтерсіті+» №712/711 Київ-Краматорськ, поїзд відправили зі словами: "Слава Україні!" з першої платформи київського вокзалу. На маршруті руху поїзд зупиняється на 9 проміжних станціях: Дарниця, Гребінка, Лубни, Миргород, Полтава-Київська, Красноград, Лозова, Барвінкове та Слов'янськ[10]. 6 листопада 2022 року було призначено поїзд 192/191 Одеса-Краматорськ. Поїзд курсує через день у складі двогрупного 92/91-192/191 Одеса-Харків, Краматорськ. Слідує через ряд станцій серед яких: Подільськ, Голта, Кропивницький, Знам'янка-Пас., Дніпро-Головний, Лозова. По станції Лозова у потяга довга стоянка, виконується причеплення/відчеплення групи вагонів з/до Харкова. З кінця квітня 2023 року після успішного рейсу потяга єднання від Ужгорода до Краматорська, який доставив гуманітарну допомогу та пітримку нашим захисникам, було запущено потяг №103/104 сполученням Львів-Краматорськ. Поїзд курсує щоденно у складі двогрупного 21/22-103/104 Львів-Харків, Краматорськ. По станції Полтава-Київська у потяга довга стоянка, виконується причеплення/відчеплення групи вагонів з/до Харкова. Слідує через ряд станцій серед яких: Тернопіль-Пас., Хмельницький, Вінниця, Київ-Пас., Миргород, Полтава, Карлівка, Красноград, Лозова, Близнюки, Барвінкове. З кінця липня 2023 року, після численних звернень пасажирів було призначено призначено потяг 101/102 Херсон-Слов'янськ (шляхом подовження вже існуючого маршруту Херсон-Київ), а через 2 тижні після його запровадження, а саме з 5 серпня 2023 року маршрут було подовжено до Краматорська. Відтоді і з'явився потяг 101/102 Херсон-Київ-Краматорськ, що курсує через день. Обслуговує состав столиця, тому стоянка в Києві понад годину часу. На шляху прямування передбачені ряд зупинок, зокрема: Миколаїв-Пас., Долинська, Ім. Тараса Шевченка, Київ-Пас., Гребінка, Лубни, Полтава, Красноград, Лозова, Барвінкове та Слов'янськ. Таким чином даний потяг являється одним з найдовших та поєдную майже всю країну від героїчного Херсону до могутнього Краматорська. Галерея
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
