Південні залізниці
Південні залізниці — засновані в українських губерніях у 1907 році внаслідок об'єднання Курсько-Харківсько-Севастопольської та казенної Харківсько-Миколаївської залізниць. Залізничне управління було розташоване в місті Харків (Привокзальний майдан). ПередісторіяПочаток так званої «Південної лінії» поклала казенна Московсько-Курська залізниця (1864—1868). Її подовженням стала приватна Курсько-Харківсько-Азовська залізниця, яка з'єднала Слобожанщину з Приазов'ям (Надазов'ям, Приозів'ям). 1874 року концесія на будівництво від станції Лозова до Севастополя передана Петру Губоніну. Будівництво Лозово-Севастопольської залізниці завершено у 1875 році, яка дійшла до станції Севастополь. Тоді ж була викуплена державною скарбницею. У січні 1896 року об'єднана з Курсько-Харківсько-Азовською та часткою Костянтинівської в Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю. ІсторіяУ 1907 році Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця об'єднана з Харківсько-Миколаївською залізницею у казенні Південні залізниці. У 1909 році побудована та відкрита дільниця Гребениківка — Низи. 1 січня 1931 року, відповідно до Наказу НКШС від 22.12.1930 року № 1957, до Південних залізниць приєднані Донецькі залізниці (Північно-Донецька)[1]. З 1 лютого 1934 року, згідно з Наказом НКШС від 17.12.1933 року № 499Ц Південні залізниці поділені на дві окремі — Південну та Донецьку залізниці[2].
Вузлові станції
Гілки залізниці
Схема об'єднання залізницьПівденні залізниці:
Галерея
Примітки
Див. також
Посилання
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia