Маріуполь (станція)
Маріу́поль — головна залізнична станція міста Маріуполя. Станція входить до складу Лиманської дирекції Донецької залізниці. ІсторіяУ другій половині XIX століття виникла необхідність у будівництві залізниці, яка з'єднала б промислові центри з морем. Вона потрібна була для відправки вугілля водним шляхом в усі порти Азово-Чорноморського басейну і для вивозу його за кордон. 1882 року було завершено будівництво ділянки залізниці від станції Оленівки до Маріуполя. Того ж року збудована центральна споруда залізничного вокзалу, в якій розміщувались каси, зал чекання, кабінети чергового і начальника станції, кімната телеграфіста. Поступово центральна частина обросла крилами, по два з кожної сторони. Всі приміщення з'єднувались між собою. Ця одноповерхова витягнута споруда була пофарбована в темно-зелений колір. На центральній частині вокзалу з боку перону був закріплений начищений до блиску дзвін. Черговий по станції сповіщав ним про відправлення поїзда.
Згідно з розкладом 1900 року, тоді поштово-пасажирський поїзд № 3 вирушав до станції Дебальцеве о 23:49, а товарно-пасажирський поїзд № 7 до Воронежа о 08:50. Тоді курсували ще три поїзди до морського порту і зворотно, а також транзитні вантажні поїзди до морського порту. У грудні 1905 року на станції страйкували залізничники, які підтримували грудневе збройне повстання. 22 листопада 1917 року червоноармійці тут відбили у своїх ворогів вагон із зброєю. Через це на будівлі вокзалу встановлені мармурові меморіальні дошки.   Під час німецько-радянської війни будівля вокзалу була спалена. Збереглось лише одне крило. Відбудована у 1946 році. На початку 1970-х років вокзал зазнав перебудови, і 1974 року введена в експлуатацію сучасна споруда. Стіни зали очікування прикрасили маріупольські художники, мозаїку, присвячену праці металургів, виконали монументалісти Валентин Константинов та Лель Кузьмінков. Другу стіну прикрашало панно з різних дерев'яних пластин роботи художника Олексія Бочарова (нині не збереглось). У 2007 році капітально відремонтовано будівлю вокзалу. Оновлено фасад будівлі, встановлені автоматичні розсувні двері. На пероні вокзалу встановлений стрілочний годинник. .jpg) Під час російського вторгнення в Україну окупанти знищили залізничний вокзал Маріуполя та унікальну мозаїку «Металурги». Мозаїка, датована 1975 роком, перебувала в залі чекання залізничного вокзалу та була практично візитною карткою міста. Автори панно — Лель Кузьменков та Валентин Константинов[1]. Пасажирське сполученняЗ 9 серпня 2014 року, через пошкоджену в результаті бойових дій залізничної інфраструктури на дільниці Рутченкове — Мандрикине — Доля, припинено залізничне сполучення на дільниці між станціями Волноваха та Донецьк. Поїзди далекого сполучення Зі станції Маріуполь на теперішній час курсують такі швидкі пасажирські поїзди: Раніше від станції Маріуполь курсували пасажирські поїзди:[3] Приміське сполучення З липня 2014 року, з початком російської збройної агресії проти України, з вокзалу приміські поїзди прямували лише до станції Волноваха. До липня 2014 року приміське сполучення здійснювалось до станції Ясинувата-Пасажирська, Слов'янськ та Іловайськ.
2018 року «Укрзалізниця» запустила на Донеччині оновлені приміські електропоїзди сполученням Маріуполь — Волноваха. 4 серпня 2019 року, після п'яти років простою «Укрзалізниця» відновила рух приміських поїздів на дільниці Волноваха — Південнодонбаська. Для відновлення безпечного курсування поїздів на цій дільниці перевірили та підготували інфраструктуру спільно з фахівцями штабу ООС. Приміські електропоїзди розпочали курсувати за маршрутом Маріуполь — Південнодонбаська (2 пари на день)[12]. СучасністьЗ 27 травня 2012 по 14 жовтня 2012 року до станції Маріуполь курсував денний швидкісний поїзд EJ 675 «Південний експрес» № 175/176 сполученням Донецьк — Маріуполь у загальному обороті між Харковом, Дніпром, Донецьком і Луганськом за кільцевим маршрутом. Відповідно з експериментальним графіком, який був розроблений «Укрзалізницею», електропоїзд EJ 675 долав відстань від Донецька до Маріуполя (завдожки 136 км) за 1 годину 50 хвилин. Через низьку наповненість поїзда Донецьк — Маріуполь, яка становила близько 8-10 %, з 15 жовтня 2012 року було припинено його курсування на цьому маршруті[13]. Через підрив мосту в районі селищ Аджахи та Правий Берег через річку Кальчик (біля залізничної платформи 1261 км) станція Маріуполь припинила бути кінцевою з 23 грудня 2014 року. Відтак усі електропоїзди та пасажирські поїзди висаджували пасажирів на станції Сартана[14]. 19 листопада 2015 року введено в експлуатацію залізничний міст через річку Кальчик між станціями Сартана і Маріуполь, який було підірвано в результаті теракту 23 грудня 2014 року[15]. Пасажирське та вантажне сполучення «Укрзалізниця» запустила по двох коліях. Відновлення головної залізничної артерії регіону забезпечило нормальну роботу маріупольських металургійних комбінатів, підвищило безпеку та комфорт пасажирських перевезень, а також дозволило відмовитися від використання одноколійного зношеного мосту, що експлуатувався до цього часу. Очікувалося, що проєкт обійдеться «Метінвесту» в 12 млн гривень, проте остаточна сума інвестицій склала 16 млн гривень. За рахунок коштів компанії демонтовано прогонові будови та пошкоджені конструкції, встановлено опори, змонтовано нові металеві частини мосту, залито фундамент і прольоти споруди. Укладання колій та електрифікацію виконала «Укрзалізниця». Показово, що 20 жовтня 2015 року було запущено рух на першій колії: відновленим мостом пройшов перший вантажний поїзд з продукцією «Азовсталь» зі станції Сартана до Маріупольського торговельного порту[16]. Сполучення Маріуполь — Харків припинилося у січні 2015 року через підрив залізничної колії і пошкодження мосту на перегоні Комиш-Зоря — Розівка Донецької залізниці. 23 січня 2015 року залізничний міст було відновлено[17]. Через війну на сході України, понад два роки був відсутній рух поїздів за популярними маршрутами Маріуполь — Ясинувата — Одеса, Маріуполь — Харків тощо. Відновлення залізничного сполучення між Маріуполем і Харковом порушувалася не раз у місцевих ЗМІ. Завдяки громадськості, з 27 березня 2016 року, призначено вагони безпересадочного сполучення за маршрутом Харків — Маріуполь до складу поїздів «Азов» та «Промінь». Ця група вагонів курсувала через місто Дніпро до 4 липня 2017 року[18]. З 21 червня 2017 року призначений нічний швидкий поїзд № 192/191 сполученням Маріуполь — Одеса, який курсував через день[19]. З 6 липня 2017 року призначено новий пасажирський поїзд № 196/195 сполученням Маріуполь — Бахмут через станцію Харків-Пасажирський[20][21]. 17 липня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про зміну фінансування, відповідно з яким «Укрзалізниця» планувала придбати 10 нових пасажирських вагонів[22]. 31 березня 2019 року на станцію Маріуполь здійснив перший рейс поїзд № 9/10 категорії «нічний експрес» сполученням Київ — Маріуполь. До 26 жовтня 2019 року поїзд курсував через день, 27 жовтня 2019 року «Укрзалізниця» призначила другий склад «нічного експреса», що дало можливість на щоденне курсування. У жовтні 2019 року поїзд отримав іменну назву «Приазов'я». 7 жовтня 2021 року, під час презентації «Укрзалізницею» графіка руху пасажирських поїздів на 2022 рік, було повідомлено, що з 12 грудня 2021 року маріупольці зможуть подорожувати залізницею до Карпат без пересадок, призначивши новий маршрут поїзда № 6/5 сполученням Маріуполь — Ворохта, який був найдовшим в Україні. Крім того, згодом було призначено нові маршрути поїздів з Маріуполя, а саме: поїзд № 68/67 сполученням Маріуполь — Львів (через станцію Христинівка) та поїзд № 104/103 сполученням Маріуполь — Київ (через станції Павлоград I, Лозова, Красноград, Полтава-Південна, Миргород, Гребінка)[23]. До 2024 року Міністерство інфраструктури України планувала налагодити швидкісні міжрегіональні сполучення і запустити нові маршрути категорії «Інтерсіті+», а в рамках цього проєкту передбачалося призначити і міжрегіональний поїзд до Маріуполя[24]. Вокзал Маріуполя тупиковий за своїм місцезнаходженням, в ході російського вторгнення в Україну, був відрізаний рух поїздів залізницею. Єдиний зв'язок із «великою землею» був через станцію Волноваху, а далі — на Запоріжжя. На той час у Волновасі обстріли та бої почалися раніше, ніж у Маріуполі. Причому дуже масштабні пошкодження було завдано залізниці. З 27 лютого 2022 року було повністю припинено залізничне сполучення. В цей день було відправлено лише денні пасажирські поїзди, а два вечірніх поїзди сполученням Маріуполь — Київ так і не вдалося відправити за маршрутом[25]. В ході боїв інфраструктура міста та залізниця зазнали значних руйнувань[26][27]. Вихід у містоВихід у місто із північної сторони вокзалу до вулиці Вокзальній. На привокзальній площі (площа Мічмана Павлова) розташована кінцева зупинка тролейбусів № 5, 10, 11 та автобусів № 23т, 110, 123, 150. Завдяки тому, що станція розташована в безпосередній близькості від Азовського моря, значна кількість пасажирів із Волноваського району, Донецька та інших місцевостей приїжджали електропоїздами на вокзал та відпочивали на гарному пляжі, який розташований з південної сторони за 250—300 м від станції. Примітки
Література
Посилання
Панорама
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
