Донецьк (станція)
Доне́цьк — тимчасово недіюча вузлова залізнична станція Донецької залізниці. Розташована у північній частині міста Донецьк, у Київському районі. ІсторіяСтанція відкрита у 1872 році під первинною назвою Юзово, в ході будівництва залізниці Костянтинівка — Доля. Згодом станція мала назви — Сталін (1924—1929) та Сталіно (1929—1961). Під час німецько-радянської війни була зруйнована стара будівля вокзалу. У 1951 році за проєктом архітектора Воронцова І. І. побудована нова будівля вокзалу, яка отримала монументальну, центрально-осьову схему об'ємно-просторову конструкцію. Центральне місце вокзалу займає вестибюль, що домінує в загальній композиції вокзального комплексу. ![]() У 1960-х роках забудована Привокзальна площа. 4 серпня 2000 року, до 130-річниці утворення Донецької залізниці, біля залізничного вокзалу відкритий Музей історії та розвитку Донецької залізниці.
У 2005 році, за 100 метрів від вокзалу (Привокзальна площа, 1), відкритий торговельно-готельний комплекс «Рубікон»[1][2]. Завдяки проведенню у Донецьку Чемпіонату Європи з футболу 2012 року залізничний вокзалу було капітально реконструйований, а також побудований приміський вокзал, який введений в експлуатацію 21 травня 2012 року[3]. Оновлений вокзальний комплекс складається з основної будівлі вокзалу, приміського та транзитного вокзалу, двох торговельних комплексів, двох конкорсів, автостанції. Окрім цього, повністю реконструйована залізнична інфраструктура всієї станції — укладено 15,8 км колії, 83 нових стрілочних переводів, встановлено 417 опор контактної мережі, змонтовано 28,15 км контактної мережі, модернізована 21 повітряна стрілка, близько 200 приладів освітлення, прокладено близько 25 км кабельної мережі, модернізовано понад 12 км повітряних ліній електропередач, збудовано дві та модернізовано дві трансформаторних підстанції тощо. Завдяки будівництву триповерхового транзитного та чотириповерхового приміського вокзалів за європейськими стандартами відокремлено потоки пасажирів у далекому та приміському сполученнях[4][5].
З 2014 року, внаслідок тимчасової окупації Донецька, станція перебуває у занедбаному стані. 5 серпня 2022 року, через потрапляння снаряда, зайнялась будівля вокзалу[6]. Пасажирське сполученняОсновними напрямками приміських перевезень були: Маріуполь, Ясинувата, Чаплине, Горлівка, Луганськ, Дебальцеве тощо. До 2014 року станція мала пряме сполучення з Києвом, Харковом, Одесою, Львовом, Ворохтою, Сімферополем, Севастополем, Уманню, Хмельницьким, Євпаторією, Мінськом, Москвою тощо, а також існувало пасажирське сполучення до кожної області України. Тричі на добу здійснювалися швидкісні перевезення до Києва, 1-2 рази на день до Харкова, Маріуполя, Луганська, Дніпра, Сімферополя тощо.
З 29 липня 2014 року пасажирські перевезення офіційно припинені, через війну на сході України[7][8], проте, до російського вторгнення в Україну (з 2022), була можливість користуватися найближчими залізничними станціями Авдіївка, Волноваха, Костянтинівка, Покровськ, Бахмут тощо. До 2011—2014 років через станцію Донецьк прямували транзитні пасажирські поїзди:[9] 19 серпня 2019 року, через п'ять років припинення залізничного сполучення, окупаційне керівництво Донецької залізниці відновило приміське сполучення до станцій Мандрикине та Оленівка. У квітні 2020 року, через пандемію на COVID-19, донецький залізничний вокзал знову припинив приймати пасажирів. Послуги вокзалу
Галерея
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia