Красногірське (Білогірський район)
Красногі́рське (до 1945 року — Нейза́ц, нім. Neusatz; Чукурча́; крим. Çuqurça) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Ароматнівській сільській раді. Відстань від райцентру до населеного пункта становить 21 кілометрів по прямій.[1] За даними сільради на 2009 рік село займало площу 82 гектари на якій було 278 дворів та 140 людей населення.[2] Колишня німецька колонія Нейзац (також Чокурча). ІсторіяНімецька лютеранська колонія, заснована 38 сім'ями колоністів з Вюртемберга, Ельзаса, Баварії і Бадена в 1804 році на 922 десятинах землі. Назва дана по селу Нейзац — юатьківщині переселенців у Вюртемберзі. У 1812 році було створено власну парафію, в 1825 році збудовано церкву. Спочатку існувало у межах Нейзацького колоністського округа.[3] Шарль Монтандон у своєму «Путівнику мандрівника по Криму, прикрашений картами, планами, видами та віньєтами…» 1833 так описав селище:
На 1886 рік у німецькій колонії Нейзац (вона ж Чукурча), згідно з довідником «Волости і найважливіші селища Європейської Росії», проживало 968 осіб у 48 домогосподарствах, діяли волосне правління, лютеранська церква та 2 школи.[5] 18 серпня 1941 року кримські німці були насильно виселені радянською армією, спочатку до Ставропольського краю, а потім до Сибіру і північного Казахстану.[6] 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» й у вересні 1944 року у район приїхали перші новосели з Київської області УСРС та Ростовської і Тамбовської областей РРФСР, а початку 1950-х років була друга хвиля переселенців з різних областей України.[7] 21 серпня 1945 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР Нейзац було перейменовано на Красногірське.[8] Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
.svg)
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
