Чорнопілля

село Чорнопілля
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Білогірський район
Рада	Чорнопільська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01040730010039853
Облікова картка	Чорнопілля
Основні дані
Населення	1 301
Поштовий індекс	97642
Телефонний код	+380 6559
Географічні дані
Географічні координати	45°2′37″ пн. ш. 34°38′23″ сх. д. / 45.04361° пн. ш. 34.63972° сх. д. / 45.04361; 34.63972
Місцева влада
Адреса ради	97642, АРК, Білогірський район, с. Чорнопілля, вул. Садова, 1
Карта
Чорнопілля
Чорнопілля
Мапа
Чорнопілля у Вікісховищі

Чорнопі́лля (до 1948 року — Карачоль, крим. Qaraçöl, рос. Чернополье) — село в Україні, в Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Центр Чорнопільської сільської ради.

Колишня назва села Карачоль (рос. Карачёль) утворена від тюркських слів «кара» (чорний) і «чоль» (земля, степ, необроблене поле). У 1948 році^[1] село було перейменоване, з урахуванням перекладу попередньої назви села, в Чорнопілля.^[2]

Перша згадка про поселення Карачоль відноситься до 1856 року. У першій половині XIX ст.^[2] місцевість, де розташоване село, належала відставному російському офіцеру Максиму Грекову, як подарована за службу; його маєток був розміщений в поселенні Дозорне.^[3]

У той час село відносилось до Феодосійського повіту Таврійської губернії. За переписом 1864 року в ньому нараховувалось 10 дворів і мешкало 24 особи (10 чоловіків та 14 жінок) — вільних селян. У 1864 році нащадки Максима Грекова продали Карачоль (1421 десятин пашні)^[3] 15 селянам. За декілька років тут оселилися також греки, які переселились до Криму в 1830 році зі східної Фракії після російсько-турецької війни.^[2] За іншими джерелами Карачоль одразу була продана грекам.^[3]

Село почало зростати, до 1915 року тут вже нараховувалось 104 двори і проживало 537 осіб (237 чоловіків і 264 жінки).^[2]

До Другої світової війни населення села було переважно грецьким. Але, невдовзі після звільнення Криму, 1944 року всіх греків депортували на Урал, без права повернення на батьківщину. В 1960-х роках вони почали повертатися до села.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Греки-переселенці шанували святих Константина і Олену, які були заступниками їх старого села у Фракії.^[2] У 1986 році грецькою общиною була побудована невелика каплиця. До 1913 року була побудована та почала діяти церква, освячена на честь святих рівноапостольних царів Костантина і Олени. З приходом радянської влади у 1932 році церкву закрили, а її приміщення передали сільській раді для клубу.

У 1992 році будівля церкви була повернена грецькій православній общині. Впродовж декількох років її реставрували коштом спонсорів і грецького національного банку. У 1999 році церква знову почала діяти.^[3]

Поруч із церквою розташоване джерело святого Костянтина, яке вважається цілющим.

В селі діють такі навчальні заклади:^[5]

• Дошкільний навчальний заклад «Сонечко» (вул. Шкільна, 3)
• Чорнопільська загальноосвітня школа I–III ступенів (вул. Шкільна, 1)

Грецький культурно-етнографічний центр «Карачоле» був відкритий 2004 року і працював на громадських засадах. В його фондах нараховується близько 500 експонатів. В травні 2011 року припинив роботу.^[6] Адреса: вул. Шоссейна, 46а

• Чорнопілля на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Грецьке товариство села Чорнопілля (рос.)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.