Крушельницькі (рід)

Крушельницькі

Сас
Опис герба: ^>>>

Маєтки:	Крушельниця

Крушельницькі (пол. Kruszelniccy) — український галицький шляхетський рід гербу Сас^[1].

Походження

Згідно з легендою, бере початок від 1395, коли король Владислав II Ягайло надав братам Івану і Дем'яну та їхнім нащадкам у володіння село у тустанській волості Крушельницю:

	Володислав з Божої милості Король Польський і Литовський і Руський, а також багатьох інших земель господар повідомляємо даним Листом про те, що даємо нашим вірним слугам Івану і Дем’яну, а також їхнім синам, що нам служать, бажаючи від них кращої служби, село в Тустанській волості Крушельницю...
— з книги «Рубали ліс…» історика і археолога Лариси Крушельницької^[2]

Нобілітація була підтверджена в XVI ст.^[3]. Через розростання роду, він почав ділитись та послуговатися прізвиськами (придомками): Зеленевичі, Лазаревичі, Лепішевичі, Процевичі, Салевичі, Ставниковичі, Сурулевичі, Фризовичі, Чулевичі тощо.

Опис гербу

Докладніше: Сас (герб)

У блакитному полі срібний півмісяць, рогами обернений вгору і має на кінцях по золотій шестикутної зірки, а з середини його летить вгору стріла. Над шоломом сім павиних пір'їв — хвіст павича, пробитий стрілою вправо.

Родова схема

Івашко Крушельницький — у 1497 році король конфіскував його маєтності за відмову брати участь в поході на Буковину, віддав їх шляхтичу Аукту з Паньова^[4]

Ставниковичі

Василь Крушельницький (*1806 — †1889)^[5] ∞ Олександра Маринович (*? — †1883)

Амвросій Крушельницький (*1841 — †1902) ∞ Теодора Марія Савчинська гербу Сулима (*1844 — †1907)
- Осипа Амвросіївна (*1867 — †1958) ∞ Д-р. Карл Бандрівський (*1855 — †1931)^[6]
  - Ольга Карлівна Бандрівська (*1890 — †1970) ∞ Тарас Володимирович Шухевич (*1886 — †1951) — піаніст
  - Володимир Карлович Бандрівський (*1892 — †1949)^[7]
  - Одарка Карлівна Бандрівська (*1902 — †1981)
- о. Степан Крушельницький (*1867 — †1938) ∞ Олександра Киселівська (*1870 — †1944)
  - Ярослав Крушельницький (*1891 — †1945)
  - Володимир Крушельницький (*1892 — †1919)
  - Ольга Крушельницька (*1896 — †1972) ∞ Михайло Киселівський (*1894 — †1951)
  - Микола Максиміліян Крушельницький (*1900 — †1951)
  - Любов Крушельницька (*1910 — †1976) ∞ Володислав Дубравський (*1894 — †1951)
- Антон Крушельницький (*1866^[8] — †1895)
- Олена Крушельницька (*1870 — †1961) ∞ Володимир Охримович (*1870 — †1931)
- Соломія Амвросіївна (*1872 — †1952) ∞ Чезаре Річчоні (*1868 — †1938)
- Емілія Крушельницька (*1875 — †1965) ∞ Іван Стернюк (*1878 — †1971)
- Марія Крушельницька (*1882 — †1971) ∞ Юліан Дроздовський (*? — †1944)
- Володимир Крушельницький (*1882 — †1938)
- Ганна Амвросіївна (*1887 — †1965)
- Ольга Крушельницька (*? — †?) ∞ NN Шухевич (*? — †?)

Чулевичі

Антін Крушельницький (*? — †?)

Антін Крушельницький (*1809 — †1885) ∞ Розалія Кречковська (*1816 — †1898)
- Володислав Крушельницький (*1845 — †?) ∞ Марія Монастирська гербу Сас (*1858 — †1907)
  - Антін Владиславович (*1878 — †1937) ∞ Марія Степанівна Слобода (*1876 — †1935)
    - Володимира Антонівна (*1903 — †1937)
    - Іван Антонович (*1903 — †1934) ∞ Галина Львівна Левицька гербу Рогаля (*1901 — †1949)
      - Лариса Іванівна (*1928 — †2017) ∞ Доріан NN (*? — †?)
        Тетяна Доріанівна (*1946) ∞ Ігор Васильович Стасюк (*1938 — †2019)
    - Богдан Антонович (*1906 — †1937) ∞ Наталя Мельник (*? — †?)
    - Тарас Антонович (*1908 — †1934) ∞ Стефанія Шушкевич (*1909 — †1996)
      - Марія Тарасівна (*1934) ∞ Ярослав NN (*? — †?)
        Богдан Ярославович (*1975 — †2008) — фотограф, археолог
    - Остап Антонович (*1913 — †1937)
  - Людмила Владиславівна (*1880 — †1975) — вчителька^[9]
  - Іванна Крушельницька (*? — †?) ∞ Омелян Дорош (*? — †?) — митник
    - Юліан-Юрій Дорош (*1909 — †1982) ∞ Стефанія Хоркава (*? — †?)
  - Осип Теодор Крушельницький (*? — †?)
  - Броніслав Михайло Крушельницький (*? — †?)
  - Володимир Крушельницький (*? — †?)
  - Святослав Крушельницький (*? — †?)

Примітки

↑ Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV—XVII ст.). Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 16 червня 2015.
↑ Рубали ліс… — Львів, 2001.— С. 3—360.
↑ Тисячолітня таємниця походження Соломії Крушельницької. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
↑ Boniecki Adam. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. XII. — S. 352.
↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архиєпархії (1832—1944). Т. 2. — К., 2004. — с. 225
↑ Причинки до біографії Соломії Крушельницької-Річчіоні (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
↑ Євген Петрушевич — найвищий керівник ЗУНР. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 15 листопада 2017.
↑ Медведик П. Крушельницький Антон Амвросійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 256. — ISBN 966-528-199-2.
↑ Spis nauczycieli publicznych szkol powszechnych i panstwowych seminarjow nauczycielskich oraz spis szkol. — Lwow, 1924. — S. 69.

Джерела та література

Крушельницькі / Українські родоводи // Галицька брама. — Львів, 1995. — № 9 (груд.). — 16 с. — С. 8—9.
Томазов В. Крушельницькі [Архівовано 2 січня 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 428. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Дві родини в одній долі [Текст] : [про родини Барвінських та Крушельницьких] / Н. Зюбровська // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 20 (20 трав.). — С. 10 : фот.
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — T. XII. — S. 351—356. (пол.)