Лабораторна вулиця (Київ)

Лабораторна вулиця
Київ
На перехресті з Предславинською вулицею
МісцевістьНова Забудова
РайонГолосіївський, Печерський
Назва на честьартилерійської лабораторії
Колишні назви
вул. Ульянових
Загальні відомості
Протяжність720 м
Координати початку50°25′34.5″ пн. ш. 30°31′19.9″ сх. д. / 50.426250° пн. ш. 30.522194° сх. д. / 50.426250; 30.522194
Координати кінця50°25′25.7″ пн. ш. 30°30′45.1″ сх. д. / 50.423806° пн. ш. 30.512528° сх. д. / 50.423806; 30.512528
поштові індекси03150
Транспорт
Найближчі станції метроЛінія 2 «Палац «Україна»»
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10859
У проєкті OpenStreetMapr422367
Мапа
Мапа
CMNS: Лабораторна вулиця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лаборато́рна ву́лиця — вулиця в Печерському i Голосіївському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Василя Тютюнника до Ямської вулиці.

Прилучаються вулиці Предславинська, Велика Васильківська, Антоновича і Казимира Малевича.

Історія

Вулиця виникла в першій половині XIX століття під такою ж назвою (від артилерійської лабораторії, розташованої поблизу початку вулиці). У 1928 році з нагоди 25-річчя проведення II з'їзду РСДРП і на відзнаку перебування у Києві в 19031904 роках сім'ї Ульянових: брата Володимира Ілліча Леніна — Дмитра Ілліча, сестер Ганни Іллівни[ru] і Марії Іллівни, матері Марії Олександрівни отримала назву вулиця Ульянових[1] (підтверджено 1944 року[2]).

Сестри і мати жили на цій вулиці в будинку № 12, у якому в радянський час знаходився Музей-квартира родини Ульянових (будинок знесено 2004 року).

У будинку № 11 жила тітка Лесі Українки — Олена Антонівна Косач. Тут оселилися родина Судовщикових, зокрема Олександра Євгеніївна, українська письменниця, відоміша під псевдонімом Грицько Григоренко (1867–1924). Тут збиралися члени літературного гуртка «Плеяда». Історичну назву вулиці відновлено 2009 року[3].

Утрачені пам'ятки

  • Будинок № 7 — особняк Є. Свєшникової (1900—1901 рр., арх. А. Краусс). Пам'ятка історії та архітектури. Двоповерховий цегляний будинок на високому цоколі, з наріжними балконом, еркером і вежкою зі шпилем. У 1919-22 тут, у квартирі № 6 на другому поверсі, жив Сеспель Мішші — поет, зачинатель чуваської радянської літератури. На фасаді була меморіальна дошка М. Сеспелю (1968, арх. В. Шевченко).[4] Пам'ятку, попри охоронний статус, було знесено 2014 року в ході «розчищення» забудови Лабораторної вулиці з метою спорудження житлового комплексу «Метрополь» (власник — О. Глімбовський[5]). Охоронну і меморіальну дошки також утрачено.
  • Будинок № 9-б — особняк родини Кіців (кінець ХІХ ст.). Пам'ятка містобудування й архітектури місцевого значення (охоронний номер № 628-Кв, занесено до переліку пам'яток Наказом Міністерства культури і туризму України № 706/0/16-10 від 15 вересня 2010 року). 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов забудовника ЖК «Метрополь» про зняття пам'ятки з обліку. На території ділянки ще раніше було розпочато спорудження багатоповерхових будинків. 9 листопада 2019 року особняк знесено, на його місці також зведено нову будівлю.[6]
  • Будинок № 12 — особняк, у якому проживала родина Ульянових (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). У глибині ділянки, з відступом від червоної лінії забудови вулиці. Двоповерховий, дерев'яний, з напівпідвалом, тинькований, з невеликими віконними прорізами і високим цоколем. У 19031904 роках тут мешкали мати В. Леніна Марія Ульянова та його сестри Анна і Марія — російські революціонерки-марксистки (до 30 жовтня 1903 жили на Кудрявській вул., 10). Уночі проти 2 січня 1904 сестер заарештовано за підпільну антиурядову діяльність і ув'язнено до Лук'янівської тюрми. Після звільнення їх улітку того ж року Ульянови виїхали з Києва. У 1975-76 рр. проведено повну реконструкцію будинку з відтворенням його первісного вигляду. У трьох невеликих кімнатах на другому поверсі, де проживали Ульянови, 21 грудня 1977 відкрито Меморіальну квартиру-музей Ульянових. В його фондах налічувалося бл. 400 експонатів, у т. ч. меблі, посуд, особисті речі, фотокопії документів. На фасаді будинку було встановлено мармурові меморіальні дошки — в 1947, у 1970; 1981 року замінено на бронзову дошку з барельєфними портретами Ульянових (скульпторка В. Дяченко, архітектор В. Гнєздилов). В останні роки існування будинку тут містилися дитяча бібліотека «Веселка» та камерний хор «Київ».[7] Після знесення пам'ятки на її місці ведеться спорудження житлового комплексу Washington Concept House компанії SAGA Development[8].

Установи та заклади

  • Інститут східних мов Київського національного лінгвістичного університету (№ 5/17)
  • Ліберальна партія України (№ 11)
  • Педагогічне видавництво «Плеяди» (№ 26а)
частина вулиці нижче вул. Великої Васильківської

Примітки

  1. Протокол засідання Президії Київської Міської Ради ІХ скликання від 6 липня 1928 року Ч. 52, п. 937 «Про відзначення 25-ти річчя ІІ З’їзду РСДРП та 10-ти річчя КПбУ» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 463. Арк. 291, 295зв, 296. [Архівовано з першоджерела 2 листопада 2015.]
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  3. Рішення Київської міської ради від 13 жовтня 2009 року № 506/2575 «Про перейменування вулиці у Голосіївському, Печерському районах міста Києва» // Хрещатик. — 2009. — № 176 (3622). — 15 грудня. — С. 7. [Архівовано з першоджерела 18 лютого 2013.]
  4. Будинок 1900-01, в якому проживав Сеспель Мішші. Лабораторна, 7
  5. Тесть Романа Насірова
  6. У Києві знесли пам’ятку XIX століття, яку суди визнали «неавтентичною». Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
  7. Лабораторна, 12. Будинок рубежу 19-20 ст., в якому проживала родина Ульянових
  8. WASHINGTON Concept House

Джерела


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya