Вулиця Казимира Малевича
Ву́лиця Казими́ра Мале́вича — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Ділової й Короленківської вулиць до Загородньої вулиці. Прилучаються вулиці Івана Федорова, Лабораторна, Володимиро-Либідська, Німецька, Єжи Ґедройця. ІсторіяВулиця виникла в середині XIX століття як частина регулярного розпланування вулиць вздовж р. Либідь і залізниці. Складалася з двох вулиць: Бульйо́нської (пролягала до теперішньої вулиці Німецької) і Заводсько́ї. Щодо походження назви Бульйонської вулиці існує кілька версій. За однією вулицю названо на честь К. Г. Бульйона — домовласника і господаря відомої у місті ковбасної фабрики. Друга версія пов'язує назву вулиці з тим, що на початку XIX століття, коли місцевість почала забудовуватися, тут жили ремісники, що виготовляли золоте та срібне шитво, яке крамарі називали «бульйоном». У 1915–1941 роках обидві частини мали назву Бульйонська. У 1941 році вулиця отримала назву вулиця ім. В. Н. Боженка[1], на честь учасника громадянської війни, більшовика-українофоба Василя Боженка. 1944 року назва уточнена на Василя Боженка[2]. Сучасна назва на честь художника-авангардиста Казимира Малевича — з 2012 року[3]. Вулиця мала переважно одно-, двоповерхову забудову. За міським розписом належала до найнижчого 4-го розряду; 1914 року переведена до 3-го розряду. Протягом 1980–90-х років більшість старих будівель на вулиці знесена — головним чином, заради зведення нових кварталів по вулицях Горького та Боженка. Декілька будинків було знесено вже у 2000-х роках — будинок № 18 знесений 2008 року, садиба з двох одноповерхових будинків № 32 — 2009 року[4]. Залишилося лише 6 будинків зі старої забудови — № 2, 24, 31, 85, 87, 127. Перейменування_street_66_sign_Kiev.jpg) 26 квітня 2012 року Київрада розглядала проект рішення «Про перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі м. Києва на вулицю Казимира Малевича», однак цей проект не підтримали через те, що вулиця перебуває у 3-кілометровій зоні від НСК «Олімпійський», на якому відбулися матчі Євро-2012, і на картах і путівниках вона вже була позначена як вулиця Боженка[5]. Вже після проведення Євро-2012 до питання про перейменування вулиці повернулися вдруге. Рішенням Київської міської ради від 20 вересня 2012 року вулицю було перейменовано на честь Казимира Малевича[3]. ОсобистостіНа початку XX століття в будинку № 14/27 по Бульйонській вулиці жив поет Максим Рильський. Будинок втрачено. Раніше вважалося, що місцем народження видатного художника Казимира Малевича є будинок, що не зберігся до цього часу, за адресою Бульонська, 15. За останніми дослідженнями, місцем народження художника був маєток його тітки Марії Оржеховської, який знаходився у престижному районі міста — вулиця Жилянська, номер (приблизно) 62-65. Зараз ця територія — між двома житловими будинками: комплексом «Дипломат Холл» та сусідньою будівлею 1970—1980 років[6]. Пам'ятники та меморіальні дошкиБіля меблевої фабрики ім. В. Н. Боженка у 1967 році був встановлений пам'ятник Василеві Боженку. Автори — скульптор Василь Вінайкін, архітектори — Вольдемар Богдановський та Ігор Масленков. Пам'ятник заввишки 4,5 м, являв собою скульптурний бюст на прямокутному постаменті із штучного каменю. Зруйновано «невідомими» у листопаді 2015 року. На будинку № 11 (Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона) встановлено гранітні меморіальні дошки:
На будинку № 13 (Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона) встановлено меморіальну дошку на честь академіка Бориса Медовара, який працював у цьому будинку. Виготовлено у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Олександра Скоблікова. На будинках № 2 та № 119 було розміщено гранітні анотаційні дошки на честь Василя Боженка, чиє ім'я вулиця носила до 2012 року. Аналогічні дошки були встановлені на будинках № 47/49 та № 86, але усі наразі втрачені.
Установи та закладиДержавні установи
Наукові заклади
Промислові підприємства
Зображення
Примітки
Посилання
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
