У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Мар'ївка .
Ма́р'ївка — село Олександрівської селищної громади Краматорського району Донецької області , України . У селі мешкає 250 осіб. Лежить на лівому березі річки Гнилуши .
Географія
Відстані до найближчих залізничних станцій :
вантажні: Легендарна — 30 км; Добропілля — 35 км;
пасажирські: Гаврилівка , Близнюки — 40 км.
Через село курсують рейсові автобуси Краматорськ — Знаменівка — Мар'ївка — Новодонецьке , 1 пара рейсів на добу.
Історія
1704 — по обох берегах річки Гнилуша числяться декілька зимовників та хуторів запорізьких козаків [ 1] .
1791 — обширну місцевість по річці Гнилуша, у тому числі — в районі сучасної Мар'ївки, придбав колезький асесор С.Жебуньов[ 1] .
1795 — дружина С.Жебуньова, М. С. Жебуньова, розпочала будівництво церкви Вознесіння Господнього [ 1] [ 2] .
1796 — у Мар'ївці відкрито дерев'яну однопрестольну церкву Вознесіння Господнього[ 2] .
1854 — у селі Мар'їнське (Жебуньове) числиться 21 двір, 156 жителів[ 3] .
1880 — в маєтку Жебуньових до 80-х років XIX століття було розвідано кам'яне вугілля, серед пластів якого були незначні поклади охри[ 4] [ 5] .
1886 — у власницькому селі Мар'їнське (Жебуньове) — 40 дворів, 260 мешканців, лавка, 3 ярмарки на рік[ 6] .
1898 — церква Вознесіння Господнього перебудована за кошти парафіян[ 2] .
1908 — в селі Мар'їнське числиться 53 двори, 345 жителів, 174 десятини зручної, 5,7 десятин незручної та 300 десятин придбаної землі[ 7] .
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 35 жителів села[ 8] .
1937 — в селі Мар'янка числиться 57 дворів[ 9] .
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 229 осіб, з яких 105 чоловіків та 124 жінки[ 10] .
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 250 осіб[ 11] .
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[ 12] :
Примітки
↑ а б в Марьинское: Откуда родом . Архів оригіналу за 29 травня 2018.
↑ а б в Справочная книга Екатеринославской епархии . Екатеринослав. 1908.
↑ Список населённых мест Екатеринославской губернии по сведениям 1854 года . СПб. 1859.
↑ Быстрицкий Н.С. (1889). Памятная книжка и адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1889 год . Екатеринослав.
↑ Сборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. Том II. Бахмутский уезд . Екатеринослав. 1886.
↑ Г. Г. Ершов (1886). Волости и важнейшие селения Европейской России : Вып. 8. : Губернии Новороссийской группы. [Екатеринославская, Таврическая, Херсонская, Бессарабская] . СПб.
↑ Список населённых мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии . Екатеринослав. 1911.
↑ Мар'ївка . Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» . Український інститут національної пам'яті . Процитовано 18 червня 2020 .{{cite web }}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання )
↑ Карта решения командующих 57, 37 и 12 А на наступление // ЦАМО, фонд 251, опись 646, дело 211, документ 2 .
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019 .
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019 .
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019 .
Посилання