Мудрий Василь Миколайович

*Василь Мудрий*
Василь Мудрий
	Василь Мудрий, 1935 р.
Народився	19 березня 1893; с. Вікно Скалатський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер	19 березня 1966 (73 роки); Нью-Йорк, США
Країна	Цислейтанія; ЗУНР; УНР; Польська Республіка; США
Національність	українець
Діяльність	журналіст, політик
Відомий завдяки	громадський, політичний діяч, журналіст
Alma mater	Львівський університет (філософія)
Знання мов	польська
Посада	Голова УНДО,; секретар УНК у Кракові;; перший віце-президент УГВР;; директор Українського конгресового комітету Америки
Партія	УНДО
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Василь Миколайович Мудрий (псевдо «Вавринич»; 19 березня 1893, с. Вікно, тепер Чортківський район, Тернопільщина, Україна — 19 березня 1966, Нью-Йорк) — український громадський і політичний діяч, журналіст, віцемаршал Сейму Польщі, віцепрезидент УГВР.

Життєпис

Народився в с. Вікно Скалатського повіту, Королівства Галичини та Володимирії.

З 1912 р. навчався на філософському факультеті Львівського університету. З 1913 р. — член управи Українського студентського союзу і Львівської Академічної громади. 1917 р. переїхав на Наддніпрянську Україну; вів курси української мови, літератури та історії в м. Проскурові. З 1918 р. — завідувач земських шкіл і комісар освіти Проскурівського повіту. У 1920 р. повернувся до Галичини, де брав участь в організації Львівського таємного українського університету; з 1922 р. — його секретар.

У міжвоєнний період Василь Мудрий також очолював або був активним учасником діяльності громадських організацій, що є підтвердженням його великих організаторських здібностей. Це, зокрема, Комітет будови надгробного пам'ятника Іванові Франку, Діловий комітет Українського громадського комітету рятунку України (ДК УГКРУ), Товариство письменників і журналістів ім. І. Франка (ТОПІЖ).

У період 1921—1931 років — член Головної управи товариства «Просвіта», з 1932 р. — заступник його голови. З 1923 р. — співробітник у газеті «Діло»; з 1927 р. — її головний редактор. 1925 р. — один із засновників Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), з 1926 р. — перший заступник його голови, з 1935 р. — голова. У 1930-х рр. проводив політику т. зв. «нормалізації» українсько-польських відносин; у 1935 р. обраний депутатом польського сейму і головою Української Парляментарної Репрезентації. У 1939—1941 рр. жив у м. Кракові. У червні 1941 року став секретарем УНК у Кракові. Протягом 1941—1944 рр. жив у м. Львові. Член Великого Збору УГВР (11—15 липня 1944), де обраний першим віцепрезидентом. З осені 1944 року — на еміграції в Німеччині, де очолював Центральне представництво української еміграції, був заступником голови Виконавчого органу Української Національної Ради. 1949 р. виїхав до США; жив у м. Нью-Йорку, працював в Українському конгресовому комітеті Америки (УККА; у 1953—1966 рр. — його виконавчий директор); пізніше був головою Об'єднання українців в Америці «Самопоміч» і редактором його друкованого органу «Новий світ». З 1953 р. — дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, член його Головної Ради.

Помер у 19 березня 1966 року.

Наукові праці та нариси

«Боротьба за огнище української культури на західноукраїнських землях» (1923);
«Українське національно-демократичне об'єднання і його національне середовище» (1929);
«Лихоліття України» (1933);
«Український університет у Львові, 1921—1924» (1948); (один з примірників можна знайти в фонді спеціальних колекцій бібліотеки УКУ у Львові)[1]
«Іван Франко як громадський діяч» (1957).

Публікував також численні статті в західноукраїнській пресі (до 1939 р.) і пресі української діаспори.

Джерела та література

В. К. Мороз. Мудрий Василь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 101. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Головин Б., Мельничук Б., Ханас В. Мудрий Василь Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 572. — ISBN 966-528-199-2.
Комарницький Я. Василь Мудрий і українські громадські інституції Галичини у міжвоєнний період.
Василь Мудрий [Текст] // Український табір ДП в Авгсбурзі : Спомини. Документи. Світлини. — Вишгород, 2020. — С. 308-309 : фот.
Василь Мудрий - князь в царині української журналістики та політики [Текст] : [про життя та діяльність журналіста, політичного та громадського діяча] / І. Бандурка // Свобода плюс Тернопільщина. — 2023. — № 17 (17 берез.). — С. 3. — (До 130-річчя від дня народження).
"Ми не побачимось уже ніколи..." [Текст] : [про В. Мудрого - громад. і політичний діяча, журналіста] / Г. Чемера // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 9 (4 берез.). — С. 7
Kto był kim w drugiej Rzeczypospolitej. — Warszawa : Oficyna Wydawnicza BGW, 1994. — ISBN 83-7066-569-1.
Tomczyk R. Ukraińskie Zjednoczenie Narodowo-Demokratyczne 1925—1939. — Szczecin : Książnica Pomorska, 2006. — ISBN 83-87879-60-6.
Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. Sprawa ukraińska w czasie II wojny światowej na terenie II Rzeczypospolitej. — Warszawa : Wyd. PWN, 1993. — ISBN 83-01-11126-7.
Мудрий В. Боротьба за огнище української культури в західних землях України / Василь Мудрий ; Центр. бюро преси і пропаганди проф. орг. укр. студентства. — Львів: Накладом укр. краєвої студент. ради, 1923. — 130, 1 с.