Натуропатія

Гомеопатичний препарат Hepar sulphuris — гомеопатія може пропонуватися як частина натуропатичного лікування[1]

Натуропа́тія або натуропатична медицина[2] — форма альтернативної медицини[1], представлена широким спектром «природних» та «неінвазивних» практик лікування, на противагу сучасній фармацевтиці[3]. Методи натуропатичного лікування варіюються від псевдонаукових і повністю дискредитованих, як гомеопатія, до широко прийнятих, як деякі форми психотерапії[4][5]. Фундаментально базується на віруванні у віталізм та «сили життя», що управляють фізіологічними процесами тіла, такими як метаболізм, ріст, розмноження та пристосування[6], однак окрім цього може черпати практики доказової медицини[7][8][9]. Етика натуропатії ставиться під сумнів медичними фахівцями, а її практика характеризується як шарлатанство[10][11][12][13][14].

Практики та прихильники натуропатичної медицини звуться натуропатами[15]. Натуропати зазвичай заохочують альтернативні методи лікування, зокрема заперечення хірургічного втручання чи вакцин[16][17][18][19]. Діагнози, що ставляться натуропатами, часто не мають під собою наукового підґрунтя і часто не визнаються сучасною медициною[14][20].

Історія

Себастьян Кпейпп (~1898 р.) баварський священник і родоначальник натуропатії[21]

Термін «натуропатія» походить з грецької та означає «природне зцілення»[22][23]. Натуропати стверджують, що давньогрецький «батько медицини» Гіппократ був першим прихильником натуропатичної медицини ще до того, як з'явився цей термін[22][24]. Натуропатія сягає своїм корінням європейського руху «природне лікування» XIX століття[25][26]. У Шотландії Томас Аллінсон почав пропагувати свою «гігієнічну медицину» у 1880-х роках, пропагуючи природну дієту та фізичні вправи з обмеженням тютюнопаління та перевтоми[27].

Термін «натуропатія» був винайдений у 1895 році Джоном Шилом, і придбаний Бенедиктом Лустом, якого натуропати вважають «батьком натуропатії США»[23]. Луст навчався гідротерапії та іншим природним методам лікування в Німеччині в отця Себастьяна Кнейппа(інші мови). Кнейпп відправив Луста до Сполучених Штатів, щоб поширювати свої безмедикаментозні методи лікування[21]. Ласт розглядав натуропатію як широку дисципліну, а не конкретний метод, і включав у неї такі практики, як гідротерапія, фітотерапія та гомеопатія, а також відмову від переїдання, чаю, кави та алкоголю[1]. Згідно зі словником Мерріама-Вебстера, перше відоме згадування про натуропатію у пресі датується 1901 роком[28].

Практики

Пацієнт проходить сеанс гідротерапії

У доповіді (2003) Кімбалла Етвуда, американського лікаря та дослідника, найбільш відомого як критика натуропатичної медицини, в якій серед інших критичних зауважень зазначалося, що «натуропатія базується на вірі в здатність організму до самозцілення за допомогою особливої життєвої енергії або сили, що регулює тілесні процеси зсередини»[14].

Діагностика та лікування, на думку натуропатів, мають сприяти природній здатності організму до зцілення[1][29]. Багато натуропатів в Індії зараз використовують у своїй практиці сучасні методи діагностики[30]. Натуропати зосереджуються на холістичному підході, уникаючи хірургічного втручання та конвенційних ліків[12]. Прибічники натуропатії прагнуть запобігати хворобам шляхом зниження стресу, зміни дієти та способу життя, часто відкидаючи методи доказової медицини[7][31].

Методи

Конкретні процедури, що застосовуються натуропатами, залежать від рівня підготовки та обсягу практики. Вони можуть включати фітотерапію, гомеопатію[32], акупунктуру, реабілітаційну медицину, прикладну кінезіологію[33], гідроколонотерапію(інші мови)[21][34][35]:102, хелатотерапію[13], кольоротерапію[33], краніосакральну терапію, аналіз волосся, іридологію[33], гемосканування(інші мови)[35]:109, озонотерапію[12], психотерапію, заходи з охорони здоров'я та гігієни[31], рефлексотерапію[33], рольфінг[36], масаж, та традиційну китайську медицину. «Природне лікування» налічує низку терапій, заснованих на впливі природних елементів, таких як сонячне світло, свіже повітря, тепло чи холод, а також поради щодо харчування, такі як дотримання вегетаріанської дієти, пости, утримання від алкоголю або цукру[37]. Фізична медицина включає мануальну терапію, спортивну медицину, фізичні вправи та гідротерапію. Психологічне консультування включає медитацію, релаксацію та інші методи боротьби зі стресом[37].

Доказова база

Обладнання для великих клізм: мішок або відро на галон (~4,5 л). Гідроколонотерапія використовується натуропатами від широкого спектра хвороб[34], але доказів її ефективності немає[38].

Натуропатії в цілому бракує належної наукового підґрунтя[7]. Хоча вона має в собі дієві поради щодо способу життя (здоровий сон, збалансоване харчування, регулярні фізичні вправи[11]), вона, як правило, додає низку псевдонаукових переконань[22]. Деякі її методи покладаються на нематеріальні «сили життя», існування яких не доведено, і є побоювання, що натуропатія як напрям має тенденцію до ізоляції від загальнонаукового дискурсу[22][39][40]. Натуропатію критикують за її залежність і зв'язок з недоведеними, спростованими та іншими суперечливими альтернативними методами лікування, а також за її віталістичне підґрунтя[11][12].

За даними Американського товариства раку, «наукові дані не підтверджують твердження, що натуропатична медицина здатна вилікувати рак або будь-яку іншу хворобу»[12]. За словами Брітт Гермес, студентські програми для натуропатів є проблематичними, тому що «як [студент-]натуропат, ви постійно шукаєте виправдань та підтасовуєте інтерпретації наукових досліджень. Тому що якщо ви цього не робитимете, ви, по суті, залишитеся ні з чим»[41]. У 2015 році Департамент охорони здоров'я австралійського уряду опублікував результати огляду альтернативних методів лікування, який мав на меті визначити, чи підходять вони для покриття медичним страхуванням. Натуропатія була однією з 17 оцінених терапій, для яких не було знайдено чітких доказів ефективності[42].

Колишня ліцензована натуропатична лікарка Брітт Марі Гермес стверджує, що «будь-який продукт, який продає натуропат, майже гарантує відсутність достовірних наукових даних на підтримку будь-яких заяв про його ефективність»[43], і що, хоча деякі натуропати стверджують, що практикують лише доказову медицину, «всі натуропати в акредитованій натуропатичній програмі зобов'язані ретельно вивчати гомеопатію, фітотерапію, енергетичне зцілення, мануальну терапію, водну терапію та інші псевдонаукові методи лікування»[41]. Гермес також зазначає, що, хоча деякі натуропати стверджують, що їхній метод може бути ефективним для лікування психологічних розладів, «жодне натуропатичне лікування не було клінічно доведено як безпечне та ефективне для біполярного розладу або будь-якого іншого стану»[44].

Безпечність

«Ненаукові медичні працівники, в тому числі натуропати, використовують антинаукові методи та обманюють громадськість, яка, не маючи глибоких знань у сфері охорони здоров'я, змушена покладатися на запевнення лікарів. Шарлатанство не лише шкодить людям, але й підриває здатність проводити наукові дослідження, і вчені повинні виступати проти нього», — говорить Вільям Т. Джарвіс, скептик і популяризатор доказової медицини[45]. В австралійській справі 2018 року проти Марлін Боднар, яка порадила матері лікувати екзему її маленького сина за допомогою сироїдіння, що ледь не призвело до голодної смерті дитини, суддя Пітер Берман сказав: «Добрі наміри, але вкрай помилкові поради, як демонструють факти цієї справи, здатні завдати великої шкоди й навіть призвести до смерті вразливих дітей»[46]. Крім того, Брітт Гермес критикує «поширену культуру звинувачення пацієнта» серед натуропатичних лікарів, де «коли щось йде не так і пацієнт не відчуває всіх позитивних ефектів, обіцяних терапією, причина ніколи не тому, що терапія не працює, а тому, що пацієнт зробив щось неправильно»[41].

Див. також

  • Звернення до природи — риторичний прийом для висунення аргументу, що «річ хороша, тому що вона “природна”, або погана, тому що вона “неприродна”».
  • Арнольд Ерет — німецький натуропат, пропагандист альтернативної медицини та заперечувач теорії мікробів, найбільш відомий завдяки розробці системи оздоровлення безслизовою дієтою.
  • Апітерапія — галузь нетрадиційної медицини, яка використовує продукти бджільництва, зокрема мед, пилок, прополіс, маточне молочко та бджолину отруту.
  • Остеопатія — псевдонаукова система альтернативної медицини, що акцентує увагу на фізичних маніпуляціях з м’язовою тканиною та кістками тіла.
  • Біохакінг — біотехнологічний соціальний рух, у якому окремі особи, спільноти та малі організації вивчають біологію та науку про життя, використовуючи ті самі методи, що й традиційні дослідницькі установи.
  • Список псевдонаукових тем

Примітки

  1. а б в г Boughton, Barbara; Frey, Rebecca J. (2009). Naturopathic Medicine. У Fundukian, Laurie J. (ред.). The Gale Encyclopedia of Alternative Medicine (англ.). Т. 3 (вид. третє). Detroit: Gale. с. 1577—1581.
  2. Олександра, Токар (15 січня 2025). МОЗ пояснили, що таке натуропатія та чому це недоказова реабілітація. Трибуна (укр.).
  3. Натуропатія. Горох — українські словники (укр.). Процитовано 23 лютого 2025.
  4. Baran, George R.; Kiani, Mohammad F.; Samuel, Solomon Praveen (2014). Science, Pseudoscience, and Not Science: How Do They Differ?. Healthcare and Biomedical Technology in the 21st Century (англ.). New York, NY: Springer New York. с. 19—57. doi:10.1007/978-1-4614-8541-4_2. ISBN 978-1-4614-8540-7.
  5. Boyer, Paul S. (2001). The Oxford Companion to United States History (англ.). Oxford University Press. с. 630. ISBN 978-0-19-508209-8.
  6. Sarris, Jerome; Wardle, Jon (2014). Clinical Naturopathy: An evidence-based guide to practice (англ.). Elsevier Health Sciences. ISBN 978-0-7295-8174-5.
  7. а б в Jagtenberg, Tom; Evans, Sue; Grant, Airdre; Howden, Ian; Lewis, Monique; Singer, Judy (2006). Evidence-Based Medicine and Naturopathy. The Journal of Alternative and Complementary Medicine (англ.). 12 (3): 323—328. doi:10.1089/acm.2006.12.323. ISSN 1075-5535.
  8. Tabish, Syed Amin (2008). Complementary and Alternative Healthcare: Is it Evidence-based?. International Journal of Health Sciences (англ.). 2 (1). PMC 3068720. PMID 21475465.
  9. Goldenberg, Joshua Z.; Burlingham, Bonnie S.; Guiltinan, Jane; Oberg, Erica B. (2017). Shifting attitudes towards research and evidence-based medicine within the naturopathic medical community. Advances in Integrative Medicine (англ.). 4 (2): 49—55. doi:10.1016/j.aimed.2017.08.003.
  10. Gorski, David H. (2014). Integrative oncology: really the best of both worlds?. Nature Reviews Cancer (англ.). 14 (10): 692—700. doi:10.1038/nrc3822. ISSN 1474-175X.
  11. а б в Singh, Simon; Ernst, Edzard (2009). Naturopathy. Trick or Treatment?: Alternative Medicine on Trial (англ.). Transworld. с. 197. ISBN 978-1-4090-8180-7. … many naturopaths are against mainstream medicine and advise their patients accordingly – for instance many are not in favour of vaccination. [«… багато натуропатів виступають проти офіційної медицини й відповідно радять своїм пацієнтам — наприклад, багато [з них] не підтримують вакцинацію.»]
  12. а б в г д American Cancer Society Complete Guide to Complementary & Alternative Cancer Therapies (англ.). American Cancer Society. 2009. с. 116—119. ISBN 978-0-944235-71-3.
  13. а б Kimball C. Atwood, IV (2004). Naturopathy, Pseudoscience, and Medicine: Myths and Fallacies vs Truth. Medscape General Medicine (англ.). 6 (1).
  14. а б в Atwood, Kimball C. (2003). Naturopathy: a critical appraisal. MedGenMed: Medscape General Medicine. 5 (4): 39. ISSN 1531-0132. PMID 14745386.
  15. Натуропат. Горох — українські словники (укр.). Процитовано 23 лютого 2025.
  16. Wilson, Kumanan; Busse, Jason W.; Gilchrist, Amy; Vohra, Sunita; Boon, Heather; Mills, Edward (2005). Characteristics of Pediatric and Adolescent Patients Attending a Naturopathic College Clinic in Canada. Pediatrics (англ.). 115 (3): e338—e343. doi:10.1542/peds.2004-1901. ISSN 0031-4005.
  17. Busse, Jason W.; Wilson, Kumanan; Campbell, James B. (2008). Attitudes towards vaccination among chiropractic and naturopathic students. Vaccine (англ.). 26 (49): 6237—6243. doi:10.1016/j.vaccine.2008.07.020.
  18. Wilson, Kumanan; Mills, Ed; Boon, Heather; Tomlinson, George; Ritvo, Paul (2004). A survey of attitudes towards paediatric vaccinations amongst Canadian naturopathic students. Vaccine (англ.). 22 (3-4): 329—334. doi:10.1016/j.vaccine.2003.08.014.
  19. Engler, Brian D.; Mielczarek, Eugenie V. (1 травня 2014). Selling Pseudoscience: A Rent in the Fabric of American Medicine. Skeptical Inquirer (англ.).
  20. Education and Training: Family Physicians versus Naturopaths (PDF). American Academy of Family Physicians.
  21. а б в Barrett, Stephen (26 листопада 2013). A Close Look at Naturopathy. Quackwatch (англ.). Процитовано 23 лютого 2025.
  22. а б в г Jarvis, William T. (30 січня 2001). NCAHF Fact Sheet on Naturopathy. Quackwatch (англ.). National Council Against Health Fraud. Процитовано 23 лютого 2025.
  23. а б Baer, Hans A. (2001). The Sociopolitical Status of U. S. Naturopathy at the Dawn of the 21st Century. Medical Anthropology Quarterly. 15 (3): 329—346. doi:10.1525/maq.2001.15.3.329. ISSN 0745-5194.
  24. Langley, Steven. The Origins of Naturopathy. College of Naturopathic Medicine (англ.). Процитовано 23 лютого 2025.
  25. Brown, P S (1988). Nineteenth-century American health reformers and the early nature cure movement in Britain. Medical History (англ.). 32 (2): 174—194. doi:10.1017/S0025727300047980. ISSN 0025-7273. PMC 1139856. PMID 3287059.
  26. Langley, Steven. History of Naturopathy. College of Naturopathic Medicine (англ.). Архів оригіналу за 29 серпня 2012.
  27. Beard, John A S (3 травня 2008). A System of Hygienic Medicine (1886) and The Advantages of Wholemeal Bread (1889). BMJ (англ.). 336 (7651): 1023.2—1023. doi:10.1136/bmj.39562.446528.59. ISSN 0959-8138. PMC 2364871.
  28. Definition of Naturopathy. Merriam-Webster (англ.). 6 лютого 2025. Процитовано 23 лютого 2025.
  29. Carroll, R. T. (7 березня 2015). Naturopathy. The Skeptic's Dictionary (англ.). Процитовано 23 лютого 2025.
  30. Nair, Pradeep MK; Nanda, Awantika (2014). Naturopathic medicine in I ndia. Focus on Alternative and Complementary Therapies (англ.). 19 (3): 140—147. doi:10.1111/fct.12125. ISSN 1465-3753.
  31. а б Pizzorno, J. E. (1999). Naturopathy: Practice Issues. У Clark, C. C.; Gordon, R. J. (ред.). Encyclopedia of Complementary Health Practice P (англ.). Springer Publishing. с. 57—59. ISBN 978-0-8261-1722-9.
  32. Boon, Heather S; Cherkin, Daniel C; Erro, Janet; Sherman, Karen J; Milliman, Bruce; Booker, Jennifer; Cramer, Elaine H; Smith, Michael J; Deyo, Richard A (20 жовтня 2004). Practice patterns of naturopathic physicians: results from a random survey of licensed practitioners in two US States. BMC Complementary and Alternative Medicine (англ.). 4 (1). doi:10.1186/1472-6882-4-14. ISSN 1472-6882. PMC 529271. PMID 15496231.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  33. а б в г Hough, H. J.; Dower, C.; O'Neil, E. H. (2001). Profile of a Profession: Naturopathic Practice (PDF) (англ.). University of California, San Francisco: Center for the Health Professions. с. 54.
  34. а б Caulfield, Timothy; Rachul, Christen (2011-12). Supported by science?: What Canadian naturopaths advertise to the public. Allergy, Asthma & Clinical Immunology (англ.). 7 (1). doi:10.1186/1710-1492-7-14. ISSN 1710-1492. PMC 3182944. PMID 21920039.
  35. а б Сем’янків, Андрій (2021). Медицина доказова і не дуже (укр.). Віхола. ISBN 978-617-7960-23-1.
  36. Beyerstein, Barry L. (12 травня 2004). Naturopathy: A Critical Analysis. Quackwatch (англ.). Процитовано 23 лютого 2025.
  37. а б Young, Jacqueline (2007). Глави 8 і 13. Complementary medicine for dummies. For Dummies (англ.). Chichester, England: Wiley. ISBN 978-0-470-02625-0.
  38. Ernst, E. (1997). Colonic Irrigation and the Theory of Autointoxication: A Triumph of Ignorance over Science:. Journal of Clinical Gastroenterology (англ.). 24 (4): 196—198. doi:10.1097/00004836-199706000-00002. ISSN 0192-0790.
  39. Barrett, Stephen; Herbert, Victor (1994). The Vitamin Pushers: How the "Health Food" Industry is Selling America a Bill of Goods (англ.). Prometheus Books. ISBN 978-0-87975-909-4.
  40. Raso, Jack (1993). Mystical Diets: Paranormal, Spiritual, and Occult Nutrition Practices (англ.). Prometheus Books. ISBN 978-0-87975-761-8.
  41. а б в Pintér, András (29 листопада 2016). Episode #050, feat. Britt Hermes. The European Skeptics Podcast (англ.). Процитовано 23 лютого 2025.
  42. Gavura, Scott (19 листопада 2015). Australian review finds no benefit to 17 natural therapies. Science-Based Medicine (англ.).
  43. Mak, Tim; Haglage, Abby (25 травня 2016). Trump Vitamins Were Fortified With B.S. The Daily Beast (англ.).
  44. Jarrett, Christian; Jones, Clay; Ritchey, Grant; Hupp, Henry; Viskontas, Indre; Travers, Jason; Marino, Lori; Lilienfeld, Scott O. & Hupp, Stephen (2 січня 2020). Dubious Claims in Psychotherapy for Youth. Skeptical Inquirer (англ.). Процитовано 23 лютого 2025.
  45. Jarvis, W. T. (1992). Quackery: a national scandal. Clinical Chemistry. 38 (8B Pt 2): 1574—1586. ISSN 0009-9147. PMID 1643742.
  46. Naturopath whose diet nearly starved baby vows to never work with children again. The Guardian (англ.). 5 квітня 2018. ISSN 0261-3077.

Джерела

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya