Процедури кріоконсервування можна починати лише після того, як «пацієнти» клінічно і юридично мертві(інші мови). Процедури можуть розпочинатися за кілька хвилин після смерті[7], при цьому використовують кріопротектори, щоб запобігти утворенню льоду в процесі консервації[8][9]. Реанімувати труп, який пройшов вітрифікацію, неможливо, оскільки це ушкоджує мозок, в тому числі його нейронні ланцюги[10][11]. Першим замороженим трупом був Джеймс Бедфорд(інші мови) у 1967 році[12].
Економічні міркування ускладнюють можливість для кріонічних корпорацій залишатися в бізнесі достатньо довго, щоб отримати будь-яку довгострокову вигоду[13]. «Пацієнти» не можуть продовжувати платити за власне збереження, будучи мертвими. Перші спроби кріоконсервування були зроблені в 1960-х і на початку 1970-х років — більшість з них покладалися на членів сім'ї, які оплачували консервацію, і закінчилися невдачею: всі тіла, крім одного[14], що були кріоконсервовані до 1973 року, були розморожені та утилізовані[15][16].
Історія
Заморожування людей вперше було науково запропоновано професором з Мічигану Робертом Еттінгером, коли він написав «Перспективи безсмертя» 1962 року. За три роки після книги Еттінгера відбувся перший експеримент із заморожування людини, який, однак, вийшов невдалим.1967 року «Каліфорнійська спільнота кріології» (КСК) заморозила другу людину, якою став Джеймс Бедфорд. За заповітом Бедфорда, 100 тисяч доларів США пішло на подальший розвиток в області кріоніки. Однак до 1973 року зберігання та перевезення першого пацієнта обійшлось вже у 2,5 раза більше цієї суми. Він є першою та найстарішою людиною з 1967-го, тіло якої було кріоконсервовано, а потім заморожено.
«Заморожений» (1969) — кінокомедія, після корабельної аварії біля берегів Гренландії один з членів екіпажу був залитий гліцерином та миттєво замерз.
«Сплячий» (1973) — кінокомедія, Майлз Монро, людина, що складається з самих недоліків, ліг у лікарню на просту операцію, а прокинувся 200 років потому.
«Крижана людина» (1984) — у фільмі розповідається про знайденого вмерзлого в лід печерного неандертальця, і як вченим вдається повернути його до життя.
«Льодовий» (1985) — фільм жахів про керівника корпорації, якого після смерті заморожують у кріогенній камері та оживляють через десять років. Процедура проходить успішно, проте він повертається до життя без душі.
«Вічно молодий» (1992) — фільм, головний герой Деніел, дівчина якого впала в кому, погоджується на експеримент, в якому він буде заморожений на один рік, але прокидається він через 50 років.
«Заморожений каліфорнієць» (1992) — кінокомедія про двох підлітків, які знаходять і розморожують замерзлу печерну людину, якій доведеться пристосовуватися до суспільства 20 століття.
«Руйнівник» (1993) — сержант Джон Спартан якому вдається схопити злочинця, але спрацьовує вибухівка, яка вбиває заручників. Обох засуджують до замороження в кріов'язниці, де вони перебуватимуть 70 років.
«Остін Паверс: Міжнародна людина-загадка» (1997) — кінокомедія, суперагент заморозив себе на космічному кораблі до того часу, коли його послуги знадобляться в майбутньому.
«Губка Боб Квадратні Штани» (1999) — в серії «СБ-129» Сквідвард був заморожений в холодильнику та прокидається в далекому майбутньому через 2000 років.
«Футурама» (1999) — головний герой Філіп Фрай випадково був заморожений у кріогенній камері у 2000 році й розморожений у 3000 році.
↑McKie, Robin (14 липня 2002). Cold facts about cryonics. The Observer(англ.). ISSN0029-7712. Cryonics, which began in the Sixties, is the freezing – usually in liquid nitrogen – of human beings who have been legally declared dead. The aim of this process is to keep such individuals in a state of refrigerated limbo so that it may become possible in the future to resuscitate them, cure them of the condition that killed them, and then restore them to functioning life in an era when medical science has triumphed over the activities of the Grim Reaper. [«Кріоніка, що виникла в шістдесятих роках, — це заморожування (зазвичай у рідкому азоті) людських тіл, які були юридично оголошені мертвими. Мета цього процесу — утримувати таких людей у замороженому стані, щоб у майбутньому їх можна було реанімувати, вилікувати від хвороби, що їх вбила, а потім повернути до повноцінного життя в епоху, коли медична наука здобуде перемогу над смертю.»]
↑Carroll, Robert Todd (5 грудня 2013). Cryonics. The Skeptics Dictionary: A Collection of Strange Beliefs, Amusing Deceptions, and Dangerous Delusions(англ.). Процитовано 16 лютого 2025. A business based on little more than hope for developments that can be imagined by science is quackery. There is little reason to believe that the promises of cryonics will ever be fulfilled. [Бізнес, що базується лише на надії на гіпотетичні наукові розробки — це шарлатанство. Існує недостатньо підстав, щоб вірити в те, що обіцянки кріоніки коли-небудь справдяться.]
↑Hendry, Robert; Crippen, David (2014). Brain Failure and Brain Death. ACS Surgery: Principles and Practice critical care, Decker Intellectual Properties Inc.: 1—10. A physician will pronounce a patient using the usual cardiorespiratory criteria, whereupon the patient is legally dead. Following this pronouncement, the rules pertaining to procedures that can be performed change radically because the individual is no longer a living patient but a corpse. In the initial cryopreservation protocol, the subject is intubated and mechanically ventilated, and a highly efficient mechanical cardiopulmonary resuscitation device reestablishes circulation. [«Лікар констатує смерть пацієнта, керуючись стандартними кардіореспіраторними критеріями, після чого пацієнт юридично вважається мертвим. З моменту оголошення смерті правила, що регламентують допустимі процедури, докорінно змінюються, оскільки людина більше не є живим пацієнтом, а є трупом. У початковому протоколі кріоконсервації суб'єкта інтубують і проводять механічну вентиляцію легень, а високоефективний серцево-легеневий апарат відновлює кровообіг.»]
