Ніколаєнко Василь Сидорович

Ніколаєнко Василь Сидорович
Ніколаєнко Василь Сидорович
Народився	24 серпня 1909 ; Кам'янське, Романківська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	грудень 1986 (77 років) ; Київ, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Василь Сидорович Ніколаєнко (24 серпня 1909(19090824), селище Кам'янське, тепер місто Дніпропетровської області — 1986, місто Київ) — український радянський і партійний діяч, голова Львівського міськвиконкому, секретар Дрогобицького обкому КПУ.

Життєпис

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1920 році.

Навчався у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту. Закінчив Харківський педагогічний інститут

Член ВКП(б) з 1931 року.

З 1934 року працював на партійній роботі. З травня 1939 року — завідувач військового відділу Харківського обласного комітету КП(б)У.

З 25 травня 1941 року — секретар Харківського обласного комітету КП(б)У з транспорту.

Під час німецько-радянської війни був евакуйований у східні райони СРСР. Працював секретарем Омського обласного комітету ВКП(б).

З лютого по квітень 1944 року — в.о. 3-го секретаря Волинського обласного комітету КП(б)У.

У квітні 1944 — березні 1947 року — 3-й секретар Львівського обласного комітету КП(б)У.

З липня 1947 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Львівської міської ради.

У 1948—1951 роках — голова виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих.

З жовтня 1951 по липень 1955 року працював інспектором ЦК КПУ.

23 липня 1955 — травень 1959 року — секретар Дрогобицького обласного комітету КП(б)У.

20 серпня 1959 — березень 1961 р. — голова виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих.

У 1961—1984 роках — на керівній роботі в Укрголовкомунпостачі, у Всесоюзному науково-дослідному і проектно-конструкторському інституті нафтохімічної промисловості (ВНДІПКнафтохім), в Українському державному проектно-конструкторському і науково-дослідному інституті нафти (УкрдіпроНДІнафти) у місті Києві.

З 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення у Києві.

Помер у грудні 1986 року в Києві.