Казимир Самуїл Кушевич
Кушевич Казимир Самуїл (пол. Kuszewicz Samuel Kazimierz; 26 грудня 1607, Хелмно, Хелмінське воєводство, Річ Посполита — ~1667, Львів) — бурмистр Львова (1656–1657 і 1659) та мемуарист. Його щоденники та листи є джерелом даних з історії Львова та Галичини середини XVII століття. Знаменитий лист Кушевича від 4 листопада 1648 року, в якому він описує першу облогу Львова козаками і татарами під проводом Хмельницького. ЖиттєписНародився 26 грудня 1607 року в Хелмно (Хелмінське воєводство, Річ Посполита). Батько, Павло Кушевич, — хелмнський міщанин, перекладач відомої роботи в галузі права Prawa chełmieńskiego poprawionego i z łacińskiego języka na polski przetłumaczonego ksiąg pięcioro, ku pospolitemu pożytkowi... (Poznań, 1623).
Після навчання в колеґіумі Любранського в Познані та в Краківській академії, де в 1636 році здобув ступінь маґістра вільних наук, викладав у школі Новодворського, де серед його учнів були Ян Собеський, його брат Марко і нащадки роду Остророгів Миколай та Ян. У 1643 році перебрався до Італії, де в 1643-1644 роках навчався на відділі права університету в Падуї. З мандрівок Італією зберігся лист Кушевича про подорож з Венеції до Риму.[1] В 1645 році переїхав до Львова, де зайняв посаду міського синдика. З 1648 року — міський писар та лавник. Під час облоги Львова козаками та татарами в 1648 році — член делегації міста на переговорах з Хмельницьким та Тугай-Беєм, представник римо-католицької громади міста. В 1655 під час облоги Львова московсько-козацьким військом очолював делегацію міста на переговорах з Бутурліним та Хмельницьким. 1656 року обраний міським райцею. Бурмистр Львова у 1656, 1657 та 1659 роках. У 1659 році був викликаний до Варшави, де отримав посаду королівського секретаря та метриканта королівської канцелярії. У 1664 році знову осів у Львові. Облоги Львова 1648 та 16551648 року представляв римокатолицьку громаду міста на переговорах з Богданом Хмельницьким та Тугай-Беєм під час облоги Львова козаками і татарами. Крім Кушевича, громаду міста представляли русин Павло Лаврисевич та вірменин Христофор Захнович. Восени 1655 під час облоги Львова козаками Хмельницького та московським військом Васілія Бутурліна, Кушевич, який в той час був міським писарем, знову брав участь в перемовинах з Хмельницьким. Під час переговорів 8 жовтня 1655 Кушевич відмовився виконувати вимогу Хмельницького визнати зверхність московського царя та «жидів, оскільки вони є ворогами Христа і всіх християн, видати з усіма маєтками і з дітьми і з жінками». Ось як описує ці події Денис Зубрицький у «Хроніці міста Львова»:
Зрештою, Хмельницький зрозумів, що й з другої спроби йому не вдасться взяти Львів і, після 6 тижнів облоги, відступив. Щоденники та листи
ВшануванняУ Львові 1907 року одна з вулиць в місцевості Підзамче була названа на честь Самуїла Кушевича, але 1946 року була перейменована на вулицю Клубну, а від 1993 року має назву — вулиця Серафима Кушевича.[2] Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||
._Ambassadors_of_the_Lviv_magistrate_in_the_camp_of_Hetman_Bohdan_Khmelnytsky,_1655.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
