Остик Григорій Станіславович
Григорій Станіславович (Стан(ь)кович) Остик (Осц(т)ік, Ост(ц)и(і)кович) гербу Труби (пом. 1519, Кєрнов) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, маршалок двірський (господарський) (1492—1494), маршалок двірний (надвірний) (1494—1500; 1509—1519), воєвода троцький (1510—1519); староста анікштанський (1494—1500), мерецький (1494, 1495—1500, 1514), ушпольський[lt] (1510—1519), пенянський[lt] (1510—1519). ЖиттєписНародився Григорій, імовірно, в 1470-х роках у Троках. Був сином намісника новогрудського Стан(ь)ка (Станіслава) Ости(і)ковича[be-tarask], онуком каштеляна віленського Христина Ости(і)ка. Політичну кар'єру розпочав при дворі великого князя литовського Олександра Ягеллончика. 1492 року став маршалком двірським (господарським), 10 травня 1494 року[5], після запровадження посади маршалка двірного (надвірного) литовського, першим обійняв її. Тоді ж став старостою анікштанським[6][7], отримав староство мерецьке, володів останнім з перервами протягом 1494, 1495—1500 та 1514 років[8]. Був одним із найближчих соратників великого князя Олександра[9]. Брав участь у московсько-литовських війнах (1487–1494, 1500–1503). У битві над Ведрошею 14 липня 1500 року, під час якої керував одним із відділів литовського війська, разом із гетьманом Костянтином Острозьким, Яном Літавором Хребтовичем, Міколаєм Глібовичем[be], Міколаєм Радзивілом та іншими Григорій Остик потрапив до московського полону. У вересні 1507 року, після втечі з полону князя Костянтина Острозького, інших полонених закували в кайдани, а деяких великий князь московський Василій III хотів скарати на смерть, зокрема й Григорія Остика. Останній був звільнений з полону в квітні 1509 року[10]. Вийти на волю допомогла вдова Олександра Ягеллончика, сестра Василія III, княгиня Олена[11]. Після повернення з полону Остик повернув собі посаду двірного маршалка. 2 травня 1510 року[12] Сигізмунд I Старий надав йому староства ушпольське та пенянське, підкресливши в документі надання, що ті староства тримав ще його дід Христин Остик[6]. Навесні того ж року він, імовірно, перебував у складі литовської делегації в Кракові, яка обговорювала з польськими панами спільну боротьбу проти кримських татар[11]. 20 червня цього року він став воєводою троцьким[13]. 1511 року разом із воєводою віленським Міколаєм Радзивілом Григорій Остик виступив проти княгині Олени, запідозривши її в бажанні втекти до брата в Москву; він унеможливив її поїздку до Браслава й змусив залишитися в Троках[6]. Помер Григорій Остик у січні 1519 року в Кєрнові[10]. Сім'яГригорій Остик був одружений двічі. Вперше одружився наприкінці XV століття з Олександрою, донькою князя Петра Романовича Свірського. Подружжя мало трьох синів і доньку:
Другою дружиною Остика не раніше 1518 року стала вдова по Іванові Сапізі (пом. 1517) А(Е)льжбета (Єлизавета) (пом. між 1548 і 1552), донька воєводи полоцького Станіслава Глібовича[pl]. Спільних дітей не мали[6]. МаєтностіДідичні маєтності Григорія Остика знаходилися переважно у Вількомирському повіті, де він володів Алантою[lt] і Коварськом[11]. Також, його володіння простягалися в Кєрновському, Упитському та Пенянському повітах. Наприкінці XV століття отримав як посаг за дружиною частину маєтку Мядель-Кобильнік (тепер — Нароч)[11]. 1494 року отримав привілей на маєтки Ґєґужин[lt] з Перелазами[lt], данниками Пусікєвичами та пущу над Німаном. Привілеєм від 21 вересня 1499 року великий князь надав Остикові великі пущі на інфлянтському кордоні з двором і людьми, осілими над Віжуоною й дозволив йому локацію міста Ганусішки (тепер — Бальберішкіс[lt])[9]. Від тещі Олени з Довґірдів отримав запис у тестаменті на 50 данників у Спяглі, на Лучаю[be] та Кривому (чи Красному). 1516 року придбав частини Ворнян[be] у родичів дружини[14]. Викупив також у належні канонікові Анджеєві (Андрієві) Свірському частини Сирмежа і Мяделя[15]. За надану під час війни позичку він отримав від великого князя Дарсунішки, а 1517 року Сигізмунд I надав йому Мейшаґолу[lt]; мав також землі біля Мушніків[6][11]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
