У сучасній Вінниці значне число пам'ятників. Особливістю місцевих монументів, зокрема в центрі, є присвяченість найбільших з них діячам культури і науки, життя і творчість яких безпосередньо пов'язані з містом або Вінниччиною. Значна концентрація пам'ятників, в тому числі Алея бюстів видатних земляків, у Центральному міському парку імені М. Леонтовича.
Пам'ятник вінницькому архітекторові Григорію Артинову, який багато в чому сформував архітектурне обличчя міста, було відкрито на День міста-2010 — 11 вересня, у рік 150-літнього ювілею будівничого. Автор оригінальної скульптурної композиції з численними цікавими деталями — замислений зодчий присів на лавку, ніжки якої нагадують основу Ейфелевої вежі, а на одному з країв спинки «виросло» містечко з найвідоміших споруд Артинова — львівський скульптор Володимир Цісарик[1][2].
Встановлений на місці переможної битви козацьких загонів, очолюваних Іваном Богуном, з польсько-шляхетським військом у березні 1651 року в ході визвольних змагань українського народу сер. XVII ст.
Визволителів, меморіальний комплекс
по вулиці Київській
Меморіальний комплекс встановлений на честь 38-ї армії, що звільнила місто від нацистських окупантів
Меморіальний комплекс героям революції, громадянської та Великої Вітчизняної війни відкрито 1958 року. Тут поховано 79 воїнів Червоної армії. На стелі викарбувані імена 6486 вінничан, які загинули за Вітчизну в 1941—45 роках. Автори — скульптор Я.Куленко та архітектор В.Спусканюк.
Пам'ятник репресованому українському поетові Василю Стусу урочисто відкрито у вересні 2002 року. Автор — вінницький скульптор Анатолій Бурдейний. Монумент має тривалу історію — після виграшу всеукраїнського конкурсу на проект пам'ятника, оголошеного ще 1997 року, автор довго шукав гроші на втілення свого проекту. На переконання численних мистецтвознавців, монумент, крім функції вшанування славетного земляка, являє значну художню цінність[15].
На честь 90-річчя вінницького трамваю, пам'ятний знак
біля західного краю центрального мосту через Південний Буг
Пам'ятний знак на честь вінницького трамваю встановлено 2003 року на початку вулиці Соборної, на її парному боці, там де колись містилося перше депо. Напис на брилі: «На цьому місці почалася історія вінницького трамваю 28 жовтня 1913».
Пам'ятник першому трамваю, макет-пам'ятник
Хмельницьке шосе, перед адміністративною будівлею трамвайного депо.
Макет-пам'ятник першого вінницького трамвая виробництва заводу «MAN». Усередині вагончика знаходиться музей історії розвитку вінницького трамвая.
Встановлено на 14-у річницю Дня незалежності України (24 серпня2005 року). Автор пам'ятника — скульптор Володимир Смаровоз. Споруджено коштом спонсорів[16]. Є одним з найбільш контроверсійних з числа сучасних монументів міста, адже спершу задумувався на відзнаку подій «Помаранчевої революції» кін. 2004 — поч. 2005 років, потому відтерміновувалось встановлення, в процесі чого не раз змінювалась концепція пам'ятника, скульптура, напис на стелі тощо.
Учням і учителям школи, загиблим в роки Другої світової війни, пам'ятний знак
Пам'ятник голові Подільського губвиконкому Миколі Тарногродському був встановлений у 1979 році, автор — скульптор Анатолій Непорожній. Бронзове погруддя комуністичного діяча було встановлене на гранітному постаменті заввишки 3,8 м. Пам'ятник повалено 23 лютого2014 року під час «ленінопаду»[23].
Запорожцю Петру
вул. Замостянська
Рік встановлення — 1983, — скульптор І. Довженко. Погруддя емісара російського революційного руху демонтоване 5 червня2019 року[24].
Пам’ятник Леніну у Вінниці був встановлений у 1972 році. Над його виготовленням працювали три скульптори — А. Ковальов, В. Агібалов, Я. Рик; архітектор — А. Крейчи[28]. Вага скульптури — 5 тонн, висота — 5,8 метра. Його демонтували у 1992 році та ймовірно здали на металобрухт.[29]
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 17 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)