У цьому списку наведено види плазунів, які трапляються на території Чехії.
Загалом підтверджено проживання 13 видів (5 видів змій, 6 — ящірок та 2 — черепах), 10 родів, 6 родин (родина Natricidae деякими дослідниками не відокремлюється, а є складовою роду Colubridae, тоді родин буде 5) та 2 ряди плазунів. 12 видів є автохтонними, 1 вид — Trachemys scripta — є інтродукованим та інвазійним. Його поява в Чехії, як і в інших країнах Європи, пов'язана з колишніми гігантськими обсягами торгівлі цією черепахою, яка, часто, випускалася господарями в дику природу та змогла в ній адаптуватися. Популяції в Чехії здатні до самовідтворення та складають конкуренцію автохтонному виду черепах — Emys orbicularis.
Ще один вид ящірок — Anguis colchica — раніше вважався підвидом Anguis fragilis. Генетичні та морфологічні досліди чеських вчених посприяли наданню цій веретільниці статусу виду[1].
Оскільки торгівля T. scripta на даний час заборонена, в домашні тераріуми закуповують інші види черепах. Надходить велика кількість даних про знахідки плазунів з родів Graptemys, Chrysemys, Pseudemys та Mauremys, але поки що мова йде про особин, розмноження яких на території країни не підтверджене. З іншого боку, задокументовано, як деякі черепахи (Pseudemys concinna) здатні переживати зиму, що збільшує ймовірність їхньої інтродукції в майбутньому. Втім, поки що цих черепах не відносять до фауни Чехії[2].
Також наявні поодинокі описи в природі Hemydactylus turcicus. Радше за все мова йде про навмисно випущених в дику природу особин. Їхня здатність пережити зиму залишається малоймовірною[3].
Поширення різних плазунів не однакове. Так, Lacerta agilis чи Natrix natrix трапляються у кожному куточку країни. З іншого боку, Podarcis muralis існує у маленьких популяцій у трьох невеликих ареалах на південному сході країни.
Плазуни в Чехії належать до групи тварин, чиї території проживання суттєво скорочуються. Вони зазнають як прямого негативного антропогенного впливу (наприклад, через скорочення територій біотопів задля сільського господарства), так і непрямого, наприклад, конкуренції збоку завезених інвазивних видів тварин чи змін необхідної флори через розповсюдження інвазивних видів рослин[4]. Варто зазначити, що загроза для різних плазунів неоднакова: популяції Zootoca vivipara чи Natrix natrix залишаються стабільними[5], популяція Lacerta viridis знижується, а розкидані популяції Zamenis longissimus, хоч і залишаються маленькими, проте кількість особин у них зростає[6].
Список
Легенда
Такі теги використані для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками Європейського Червоного списку та МСОП:
NT
Near Threatened
Близький до загрозливого стану
LC
Least Concern
В найменшій загрозі
Для більшості плазунів наведений їхній статус у ЄЧС (виділений жирним шрифтом – LC). Якщо європейський статус відсутній, то наведено глобальний (звичайним шрифтом – LC). Якщо і такий статус відсутній, то в клітинці стоїть прочерк («-»). Під українською вернакулярною назвою рептилій наведена локальна вернакулярна назва (у випадку Чехії— чеською), якщо така існує.
Ящірка поширена на всій території країни та формує ділянку гібридизації з A. colchica. Трапляється посеред лісових галявин та на узліссі, серед чагарників та на гірських луках. Переважно веде потайний спосіб життя, найбільшу активність проявляє з настанням сутінків.
Мешкає у всіх частинах країни, але популяції невеликі. Полюбляє пологі кам'янисті місцини з достатньою кількістю тепла, наприклад, закинуті кар'єри, насипи уздовж колій, схили скель, кам'яні руїни.
Наявні три популяції змії: в долині ріки Огрже (західна Чехія), в долині річки Диє (південь країни) та в Карпатах. Найбільш високогірний плазун Чехії. Полюбляє теплі місцини на узліссі, скелясті схили, чагарники, кам'яні руїни.
Широко поширена на всій території країни, хоча спостерігається тенденція до ізоляції певних популяцій через негативний людський вплив. Ящірка доволі евритопна, але насамперед полюбляє теплі місцини.
Трапляється у двох областях: у низинній частині середньої та північно-західної частин країни (у тому числі поблизу Праги) та у південно-східній частині Чехії. Полюбляє теплі чагарникові місцини, схили берегів поблизу річок (на півдні Чехії популяції насамперед локалізовані поблизу Влтави та інших річок), рідколісся.
Підтверджені популяції трапляються поблизу Штрамберку, Григова (селище неподалік Оломоуця) та в районі вапнякового пагорба Гади поблизу Брна. Полюбляє скелі, кам'яні стіни та споруди, інші кам'янисті місцини та посушливі чагарники.
Поширена повсюдно по всій країні (дещо рідше на південному сході). Здебільшого трапляється в гірській місцевості, полюбляє вологу, втім є доволі евритопним видом. На ящірку можна натрапити як у лісі чи на узліссі, так і на лісових галявинах, де вона гріється, серед чагарників, посеред сільськогосподарських угідь та поблизу струмків.
Один з найпоширеніших чеських плазунів, який трапляється в країні повсюдно. Життєдіяльність насамперед пов'язана з різноманітними водоймами, втім може траплятися в інших місцинах, навіть посушливих, за умов наявності пишної рослинності.
Змія тісно пов'язана з різноманітними водоймами, зазвичай трапляється неподалік них, на зарослих чи кам'янистих берегах. У Чехії трапляється у відносно теплих південних краях, в центральній частині країни та на сході, у Сілезії.
Окремі особини трапляються в різних частинах країни, однак є підозри, що вони або спеціально випущені, або втекли з домашніх рептаріумів. Природна популяція, здатна до самовідтворення, у XX та XXI ст. не була описана. Мешкає біля водойм різного типу, але насамперед надає перевагу водоймам зі слабкою течією або її відсутністю, наприклад, болотам та ставкам.
Інвазивний вид. Спорадично трапляється на всій території Чехії. Популяції здатні до самовідтворення. Біотопи такі ж, як і в E. orbicularis, з якою і конкурує за життєвий простір.
↑Bowles, P. (2024). Lacerta viridis (Europe assessment) (англійська) . The IUCN Red List of Threatened Species. с. e.T61530A207990559. Процитовано 13 липня 2025.
↑Bowles, P. (2024). Podarcis muralis (Europe assessment) (англійська) . The IUCN Red List of Threatened Species. с. e.T61550A218505859. Процитовано 13 липня 2025.
↑Bowles, P. Zootoca vivipara (Europe assessment) (англ.) . The IUCN Red List of Threatened Species. с. e.T243561476A207991664. Процитовано 13 липня 2025.
↑Ulrich Joger (State Natural History Museum, Braunschweig, Germany); Boris Tuniyev (SRLI Reptile Assessment); Milan Vogrin (DPPVN, Rače, Slovenia); Philip Bowles (IUCN SSC/CI Biodiversity Assessment Unit); Richard Griffiths (DICE, University of Kent, Canterbury, UK); Dušan Jelić (Global Reptile Assessment); Milto, Konstantin; Igor Doronin (Zoological Institute, Russian Academy of Sciences); Edvárd Mizsei (University of Debrecen, Hungary) (29 березня 2023). IUCN Red List of Threatened Species: Vipera berus. IUCN Red List of Threatened Species. Архів оригіналу за 29 квітня 2025. Процитовано 13 липня 2025.
↑Luiselli, L. & Vamberger, M. (2024). Emys orbicularis (Europe assessment) (англ.) . The IUCN Red List of Threatened Species. с. e.T7717A207667247. Процитовано 13 липня 2025.