У цьому списку наведені усі види плазунів, які мешкають на території Угорщини, а також ті види, які викликають сумніви щодо проживання на території країни. Термінологія наведена відповідно до списку плазунів Європи від Європейської герпетологічної спілки (лат.Societas Europaea Herpetologica), або просто SEH[1].
Плазунів можна зустріти по всій території Угорщини, однак їх поширення та щільність популяцій неоднакові. Наприклад, Mediodactylus kotschyi можна зустріти лише поблизу Будапешта[3], а Natrix natrix — на всій території країни[5]. Популяції плазунів зазнають значного антропогенного впливу, особливо потужним фактором, який завдає найбільше шкоди, є розвиток сільського господарства. Практично для всіх видів рептилій зафіксована фрагментація ареалів проживання та зменшення їх площі. Особливо уразливими є гадюки. Так, єдиний підвид Vipera ursinii, який проживає в Угорщині – Vipera ursiniirakosiensis (ендемік Угорщини та Румунії) – є близьким до повного зникнення в країні[6]. Саме тому діють міжнародні програми по врятуванню цього підвиду[7].
Список
Легенда
Наступні категорії використані для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП та Європейського Червоного списку:
Для більшості плазунів наведений їх статус у ЄЧС (виділений жирним шрифтом – VU, EN, LC). Якщо європейський статус відсутній, то наведено глобальний (звичайним шрифтом – VU, LC, NT). Якщо і такий статус відсутній, то в клітинці стоїть прочерк («-»).
Під українською вернакулярною назвою рептилій наведена локальна вернакулярна назва (у випадку Угорщини— угорською), якщо така існує.
Практично всі типи біотопів, від лісів до лук та на різних висотах — від гір та височин до рівнин. У порівнянні з Anguis colchica, трапляється частіше в західній Угорщині.
На відміну від веретільниці ламкої цей вид поширений більше на сході країни. Межею між двома видами є Дунай, при цьому його долина виступає ділянкою гібридизації двох видів.
Розкидані ізольовані та невеликі популяції вздовж Дунаю та Тиси. Віддає перевагу відкритим місцинам (луки) та вологим місцинам, хоча може траплятися в посушливих піщаних чи кам'янистих біотопах
Окремі стійкі маленькі популяції у будинках в центрі Будапешта та поблизу озера Балатон. Ще одна популяція була наявна у Буді, проте будинок, у якому траплялися ці гекони, станом на зараз знищений. Невеликі розміри популяції можна пояснити занадто суворим кліматом Угорщини.
Окремі випадки реєстрації датуються ще часами, коли деякі румунські землі (в Румунії ця змія проживає) були під владою Угорщини, тому можуть бути недостовірними щодо сучасної Угорщини
↑Подається як інтродукований згідно з МСОП та Reptile DataBase, угорські джерела вказують на наявність маленьких стійких популяцій в окремих будинках, проте в регіональний список цього гекона не вводять
↑European Reptile & Amphibian Specialist Group 1996. Natrix natrix(англ.). МСОП. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 28 квітня 2015. [Архівовано 2020-09-01 у Wayback Machine.]
↑Zöld gyík(угор.). KHVSZ. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015.
↑Bowles, P. (2024). Lacerta viridis (Europe assessment) (англійська) . The IUCN Red List of Threatened Species. с. e.T61530A207990559. Процитовано 5 липня 2025.
↑Podarcis muralis(англ.). ReptileDataBase. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 28 квітня 2015.
↑Fali gyík(угор.). KHVSZ. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015.
↑Bowles, P. (2024). Podarcis muralis (Europe assessment) (англійська) . The IUCN Red List of Threatened Species. с. e.T61550A218505859. Процитовано 5 липня 2025.
↑Podarcis tauricus(англ.). ReptileDataBase. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 28 квітня 2015.
↑Homoki gyík(угор.). KHVSZ. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015.
↑Bowles, P. Zootoca vivipara (Europe assessment) (англ.) . The IUCN Red List of Threatened Species. с. e.T243561476A207991664. Процитовано 26 червня 2025.
↑Natrix natrix(англ.). ReptileDataBase. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 28 квітня 2015.
↑Vízisikló(угор.). KHVSZ. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
↑Ulrich Joger (State Natural History Museum, Braunschweig, Germany); Boris Tuniyev (SRLI Reptile Assessment); Milan Vogrin (DPPVN, Rače, Slovenia); Philip Bowles (IUCN SSC/CI Biodiversity Assessment Unit); Richard Griffiths (DICE, University of Kent, Canterbury, UK); Dušan Jelić (Global Reptile Assessment); Milto, Konstantin; Igor Doronin (Zoological Institute, Russian Academy of Sciences); Edvárd Mizsei (University of Debrecen, Hungary) (29 березня 2023). IUCN Red List of Threatened Species: Vipera berus. IUCN Red List of Threatened Species. Архів оригіналу за 29 квітня 2025. Процитовано 5 липня 2025.
↑Luiselli, L. & Vamberger, M. (2024). Emys orbicularis (Europe assessment) (англ.) . The IUCN Red List of Threatened Species. с. e.T7717A207667247. Процитовано 26 червня 2025.
↑Crnobrnja-Isailović, J., Tomović, Lj., Dimaki, M., Jelić, D., Strugariu, A., Tudor, M., Strachinis, I., Ajtic, R., Sterijovski, B., Roussos, S.A., Kornilev, Y., Dyugmedzhiev, A., Mebert, K., Avci, A., Schweiger, S. & Cafuta, V. (2024). Vipera ammodytes (Europe assessment) (англ.) . The IUCN Red List of Threatened Species. с. e.T62255A207991981. Процитовано 5 липня 2025.
Джерела
Miklós Puky, Péter Schád, Gergely Szövényi. Magyarország herpetológiai atlasza/Herpetological atlas of Hungary. — Budapest : Varangy Akcióscoport Egyesület, 2005. — Т. 3. — 207 с. — ISBN 963-06-0670-4.
Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok, Jan Van Der Voort. Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe. — Bloomsbury Natural History, 2016. — 432 с. — (Helm Field Guides) — ISBN Bloomsbury Natural History.
Посилання
Reptiles. KHVSZ. Архів оригіналу за 18 червня 2011. Процитовано 13 березня 2016. (англ.)
Reptiles. MME BridLife Hungary. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 5 червня 2025. (угор.)(англ.)