Суразький-Малюшицький Василь
Васи́ль Андрі́йович Су́разький-Малюши́цький (сер. 1550-х рр., містечко Сураж, нині село Тернопільської області — помер між 1604—1608) — український полемічний письменник 16 століття, освітній діяч та дипломат. Учитель монаха Івана Вишенського та конфідент князя Костянтина Острозького. Редактор етапних видань українського православного середовища в Речі Посполитій «Псалтир з возслідуванням» (Острог, 1598), «Маргарит» (Острог, 1595). БіографіяПрацював (1575—1581) у резиденції князя Костянтина Острозького (м. Острог, нині Рівненської області), де з Г. Смотрицьким редагував Острозьку Біблію (1581), переклав її українською мовою. Від 1583 — староста Суража, сприяв розбудові Острозької академії, до якої належали суразькі маєтності. Виконував дипломатичні доручення князя в м. Ґданськ (Польща) та Московщині. Очолив острозьку друкарню і забезпечив її тривалу роботу. Був управителем маєтностей Острозького шпиталю. Раніше вважалося, що Василь був священиком[1] Літературна діяльністьНа думку митрополита Іларіона (Огієнка), саме за редакцією Василя Суразького видано книг 25 найменувань християнського спрямування. 1588 написав так звану «Книжицю у 6-ти розділах». Підготував до друку «Псалтир з возслідуванням» (Острог, 1598), «Маргарит» (Острог, 1595). Автор полемічних книжок:
Див. такожПримітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia