Тирновський патріархат

Тирновський патріархат болг. Търновска патриаршия
Вид на Патріарший собор Святого Вознесіння Божого, місце перебування Тарновського патріархату
Дата заснування	1186 як Тирновська архиєпископія
Статус	автокефальний
У складі	Східної православної церкви
Самостійність визнана	1394
Дата ліквідації	1416
Перший предстоятель	Йоаким І Патріарх Болгарський
Останній предстоятель	Євтимій Патріарх усієї Болгарії
Центр	Тирново
Основна юрисдикція	Друге Болгарське царство
Літургічна мова	церковнослов'янська
Музична традиція	візантійська
Церковний календар	юліанський

Ти́рновський патріарха́т (болг. Търновска патриаршия) — історична східно-православна автокефальна помісна церква, з якої бере свій початок незалежна Болгарська православна церква в період 1235–1393 рр.

Після того, як болгарські брати Іван Асен I та Петро IV відновили Булгарську імперію в 1185 році, вони вжили заходів для відновлення автокефальної болгарської церкви. У результаті успішного повстання братів Петра IV та Івана Асена I у 1185/1186 рр. було закладено основи Другого Болгарського царства зі столицею Тирново. Дотримуючись принципу Бориса I, згідно з яким суверенітет держави нерозривно пов'язаний з автокефалією Церкви, обидва брати негайно вжили заходів для відновлення Болгарського патріархату. Спочатку вони заснували незалежну архиєпископію в Тирново в 1186 році. Боротьба за визнання архиєпископства згідно з канонічним порядком і зведення до рангу Патріархату тривала майже 50 років.

Оскільки визнання незалежної церкви Вселенським патріархом було неможливим, болгари тимчасово уклали унію з Католицькою церквою до 1235 р., коли після церковного собору в Лампсаку Тирновський патріархат був визнаний незалежним патріархатом з центром у Тирново.^[1] Тоді головою церкви був Василь І (1186-1232).

Першим Тирновським патріархом, якого визнала Константинопольська церква, був Св. Йоаким I. Останнім патріархом, який проживав у Тарново, був Євфімій Торновський, якого відправили в заслання османи після захоплення болгарської столиці в 1393 році.^[2]

У 1394 р. Священний Синод Вселенського патріархату Константинополя дав дозвіл митрополиту Молдови Єремії "переїхати з Божою допомогою до святої Церкви Тирново і дозволити йому вільно і без обмежень виконувати все, що годиться прелату." Приблизно в 1416 р. територія Тирновського патріархату була повністю підпорядкована Вселенському патріархату Константинополя.^[2]

1. ↑ http://istoria.bg. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
2. ↑ ^{а б} Parry, Ken (10 травня 2010). The Blackwell Companion to Eastern Christianity (англ.). John Wiley & Sons. с. 53—4. ISBN 978-1-4443-3361-9. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.