Список митрополитів Київських

Митрополит Київський — православний і греко-католицький титул і посада предстоятеля Київської митрополії.

Митрополити Київські та всієї Русі від Хрещення Русі до переїзду на північ

Митрополити Київські і всієї Русі — предстоятелі Київської митрополії в складі Константинопольської православної церкви:

Михаїл I (988–992) вигаданий
Леонтій (992–1008) вигаданий
Теофілакт (988— перед 1018)^[1]
Іоанн I (1018–1035)^[1]
Олексій (1020-ті роки) вигаданий
Феопемпт (1035–1049)^[1]
- Кирило (1039–1051) вигаданий
Іларіон Київський (1051–1054)^[1]
Єфрем I (1055–1065)^[1]
Георгій (1065–1076)^[1]
Іоанн II (до 1077–1089)^[1]
Іоанн III (грек) (1090–1091)^[1]
Єфрем ІІ Переяславський (1091–1097) ??
Миколай (1093–1104)^[1]
Никифор I (1104–1121)^[1]
Микита (1122–1126)^[1]
Михаїл I (1130–1145)^[1]
Климент Смолятич (1147–1155)^[1]
Костянтин I (1156–1159)^[1]
Феодор (1160–1163)^[1]
Іоанн IV (1164–1166)^[1]
Костянтин II (1167–1170)^[1]
Михаїл II (1171–?) ^[1]
Никифор II (1183–1201)^[1]
Матфей (1210–1220)^[1]
Кирило I (1224–1233)^[1]
Кирило (1233–1236) вигаданий
Йосиф (1236–1240)^[1]
Петро Акерович (1241–1246)
Кирило II (1242–1281)^[1]
Никифор ІІІ (1281–1283)

Митрополити Київські та всієї Русі з осідком у Володимирі-на-Клязьмі та Москві

Митрополити Київські і всієї Русі — предстоятелі Київської митрополії в складі Константинопольської православної церкви, що мали осідок у Володимирі-на-Клязьмі та Москві й були під владою ординських ханів (царів) та Володимиро-Суздальських, а згодом Московських князів:

Максим (1283–1305)^[1]
Петро Ратенський (1308–1326)^[1]
Феогност (1328–1353)^[1]
Олексій Бяконт (1354–1378)^[1]
Кипріан (1375–1382)^[1]
- Михаїл Митяй (1378–1379)^[1], наречений митрополитом, не рукопокладений
- Пимен (1380–1384)^[1]
Діонісій I (1384–1385)^[1]
Кипріан (1390–1406)^[1]
Фотій (1408–1431)^[1]
Ісидор (1433–1458)^[1]
Іона Одноушев (1442–1461)^[1], не був затверджений Константинопольською православною церквою

Митрополити Київські та всієї Русі (Київські та Литовські) у Великому князівстві Литовському

Митрополити Київські і всієї Русі (Київські і Литовські) — предстоятелі Київської (Литовсько-Руської) митрополії в складі Константинопольської православної церкви, поставлені для західноруських земель, що перебували під владою Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського:

Теофіл (1330–1353)
Теодорит (1351–1354), не визнавався Константинопольською православною церквою, висвячений в Болгарії
Роман (1354–1362), митрополит Київський і Литовський
Кипріан (1375–1406), у 1375–1378 та у 1382–1390 роках був митрополитом Київським і Литовським (а не Київським і всієї Русі)
Григорій I (1415–1419)^[1], митрополит Київський і Литовський, не був затверджений Константинопольською православною церквою
Герасим (1433–1435)^[1]

Митрополити Київські, Галицькі та всієї Русі з часу відриву Московської митрополії до Берестейської унії

Митрополити Київські, Галицькі і всієї Русі — предстоятелі Київської митрополії в складі Константинопольської православної церкви, утвореної в 1459 році після відриву Московської митрополії від Константинопольської церкви:

Григорій II Болгарин (1458–1472)^[1]
Мисаїл Пструч (1474–1477)^[1], не був затверджений Константинопольською православною церквою
- Спиридон (1476–1503)^[1], затверджений Константинопольською православною церквою, не прийнятий ні у Великому князівстві Литовському, ні в Москві
Симеон (1477–1488)^[1]
Іона I Глезна (1482–1492)^[1]
Макарій I (1495–1497)^[1]
Іосиф I Болгаринович (1498–1501)^[2]^[1] - Енциклопедія Історії України містить суперечливу інформацію, в одній статті не згадується зовсім в іншій інформація присутня
Іона II (1503-1507 або 1520–1526)^[3]^[1] - Енциклопедія Історії України містить суперечливу інформацію, в одній статті роки служіння вказані як 1503-1507, в іншій як 1520-1526
Іосиф II Солтан (1507-1522 або 1500–1519)^[4]^[1] - Енциклопедія Історії України містить суперечливу інформацію, в одній статті роки служіння вказані як 1507-1522, в іншій як 1500-1519
Іосиф III Русин (1522-1534 або 1526–1535)^[5]^[1] - Енциклопедія Історії України містить суперечливу інформацію, в одній статті роки служіння вказані як 1522-1534, в іншій як 1526-1535
Макарій II Московитянин (1535–1555)^[1]
Сильвестр Белькевич (1556–1568)^[1]
Іона III Протасевич (1568–1577)^[1]
Ілля Куча (1576–1579)^[1]
Онисифор Дівочка (1583–1588)^[1]
Михайло Рогоза (1589–1596)^[1]

Митрополити Київські від Берестейської унії до 1918

Традиційно Лазар Баранович позначається, як такий собі "мєстаблюстітєль" Київської митрополії, будучи архієпископом Чернігівським, але у Статтях для заспокоєння руського народу Чернігівська епархія у Київській митрополії не згадується. Баранович також був учасником Святого Синоду Московського Патріархату.

Після Андрусівського перемир'я 1667 року Київська митрополія виявилася розділеною. Митрополича кафедра опинилася у кордонах Московського царства разом з єпархією Могилівською і Оршанською, тоді як Львівська, Перемиська та Луцька єпархії опинилися відокремлиними від метрополії і керувалися фактично Львовом або єпископом Перемишля Антонієм.


Православні митрополити	Унійні митрополити
Митрополити Київські, Галицькі і всієї Русі — предстоятелі Київської митрополії в складі Константинопольської православної церкви, відновленої у 1620 році: Іов Борецький (1620–1631)^[1] Ісая Копинський (1631–1633)^[1] Петро Могила (1633–1647)^[1] Сильвестр Косів (1647–1657)^[1] Лазар Баранович (1657) — архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, місценаглядач Київської митрополії Діонісій Балабан (1657–1663)^[1] Методій Филимонович (1661–1663) — єпископ Мстиславський, місценаглядач Київської митрополії; висвячений в Москві, не визнавався Константинопольською церквою, однак де-факто управляв лівобережними єпархіями митрополії Лазар Баранович (1659–1661) — архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, місценаглядач Київської митрополії Йосип Нелюбович-Тукальський (1664–1676)^[1]^[6] Антоній Винницький (1679-?)^[1] Лазар Баранович (1680–1681) — архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, місценаглядач Київської митрополії Панкратій (1681–1699)^[7]^[8] Епіфаній (1724–1735)^[7] — єпископ Чигиринський	Митрополити (архієпископи) Київські, Галицькі і всієї Русі — предстоятелі унійної Руської митрополії в складі Католицької церкви від Берестейської унії до заборони унійної церкви в Російській імперії Катериною II: Михайло Рогоза (1596–1599)^[1], митрополит Іпатій Потій (1599–1613)^[1], митрополит Велямин Йосип Рутський (1613–1637), митрополит Рафаїл Корсак (1637–1642), митрополит Антоній Селява (1642–1655), митрополит Гавриїл Коленда (1655–1674), митрополит Кипріан Жоховський (1674–1693), митрополит
Митрополити (архієпископи) Київські, Галицькі і всієї Малої Русі — предстоятелі Київської митрополії в складі Московської церкви та Православної російської церкви (Відомства православного сповідання): Гедеон Святополк-Четвертинський (1685–1690)^[1], митрополит Варлаам Ясинський (1690–1707)^[1], митрополит Йоасаф Кроковський (1708–1718)^[1], митрополит Варлаам Ванатович (1722–1730)^[1], архієпископ Рафаїл Заборовський (1731–1747)^[1], митрополит Тимофій Щербацький (1748–1757)^[1], митрополит Арсеній Могилянський (1757–1770)^[1], митрополит	Лев I Слюбич-Залевський (1694–1708), митрополит Юрій Винницький (1708–1713), митрополит Лев II Кішка (1714–1728), митрополит Атанасій Шептицький (1729–1746), митрополит Флоріян Гребницький (1748–1762), митрополит Пилип Феліціян Володкович (1762–1778), митрополит
Митрополити (архієпископи) Київські та Галицькі — предстоятелі Київської митрополії (на правах єпархії) в складі Православної російської церкви (Відомства православного сповідання): Гавриїл Кременецький (1770–1783)^[1], митрополит Самуїл Миславський (1783–1796)^[1], митрополит Ієрофей Малицький (1796–1799)^[1], митрополит Гавриїл Банулеско-Бодоні (1799–1803)^[1], митрополит Серапіон Александровський (1803–1822)^[1], митрополит Євгеній Болховітінов (1822–1837)^[1], митрополит Філарет Амфітеатров (1837–1857)^[1], митрополит Ісидор Нікольський (1858—1860)^[1], архієпископ Арсеній Москвін (1860–1876)^[1], архієпископ Філофей Успенський (1876–1882)^[1], митрополит Платон Городецький (1882–1891)^[1], митрополит Іоаннікій Руднєв (1891–1900)^[1], митрополит Сильвестр (Мальованський Стефан Васильович) (1900-1900)^[1], керував кафедрою Феогност Лебедєв (1900–1903)^[1], митрополит Флавіан Городецький (1903–1915)^[1], митрополит Володимир Богоявленський (1915–1918)^[1], митрополит Никодим Кротков (1918), єпископ Чигиринський, тимчасовий керівник Київської єпархії	Лев III Шептицький (1778–1779), митрополит Ясон Смогожевський (1780–1788), митрополит Теодосій Ростоцький (1788–1805), митрополит 1795 року наказом імператриці Катерини ІІ Теодосій Ростоцький був затриманий у Петербурзі під домашнім арештом. Його наступники також були повністю залежні від російської влади, не були визнані Папою Римським. Іраклій Лісовський (1806–1809), архієпископ Григорій Коханович (1809–1814), архієпископ Йосафат Булгак (1814–1838), архієпископ 24 лютого 1807 р. Папа Римський Пій VII підписав буллу In universalis Ecclesiae regimine, якою відновив Галицьку митрополію, затвердив номінанта і визнав за ним усі права, що ними користувалися Київські митрополити. Титул предстоятеля став митрополит Галицький, архієпископ Львівський.

Митрополити Київські та Галицькі Української автономної православної церкви (1918–1921)

Митрополити Київські та Галицькі — предстоятелі Української автономної православної церкви в складі Російської православної церкви, що існувала з 1918 до 1921 року:

Антоній Храповицький (1918–1919)^[1]
- Назарій Блінов (1919–1921)^[1], єпископ Черкаський, місценаглядач митрополичого престолу

Митрополити Київські та всієї України Української автокефальної православної церкви (1919–1937)

Митрополити Київські та всієї України — предстоятелі Українська автокефальна православна церква, що діяла на території України з 1919 до 1937 року:

Митрополити Київські та Галицькі Української синодальної церкви

Митрополити Київські та Галицькі — предстоятелі Української синодальної (обновленської) церкви, що діяла на території України з 1925 до 1946 року:

Інокентій Пустинський (1924–1929)

Митрополити (архієпископи) Київські та Галицькі Українського екзархату РПЦ

Митрополити (архієпископи) Київські та Галицькі — предстоятелі Київської єпархії Українського екзархату в складі Російської православної церкви:

Михаїл Єрмаков (1921–1924;1927-1929)^[1]; у 1921–1924 — єпископ Гродненський і Берестейський, керівник Київської єпархії; у 1927–1929 — митрополит Київський, екзарх України
- Георгій Делієв (1923–1930)^[1], єпископ Богуславський (згодом — єпископ Таращанський), тимчасовий керівник Київської єпархії
- Сергій Куминський (1925–1930), єпископ Бершадський, тимчасовий керівник Київської єпархії
Димитрій Вербицький (1930–1932)^[1], архієпископ
Сергій Гришин (1932–1934)^[1], архієпископ
Костянтин Дяков (1935–1937)^[1], митрополит, екзарх України
- Олександр (Петровський Олександр Феофілович)(1937–1938)^[1] - тимчасово управляв єпархією
Миколай Ярушевич (1941-1942)^[1], митрополит, екзарх України
Іоанн Соколов (1944–1964)^[1], митрополит, екзарх України
Іоасаф Лелюхін (1964–1965)^[1], митрополит, екзарх України
- Аліпій Хотовицький (1966)^[1], архієпископ Вінницький і Брацлавський, тимчасовий керівник Київської єпархії
Філарет Денисенко (1966–1990)^[1], архієпископ, з 1968 — митрополит, екзарх України

Митрополити Київські періоду незалежності України

Предстоятелі УПЦ Московського патріархату	Предстоятелі автокефальної Української Православної Церкви (ПЦУ)	Предстоятелі УАПЦ (1990-2018)	Предстоятелі Української греко-католицької церкви
З титулом Митрополит Київський і всієї України Філарет Денисенко (1990–1992)^[1] Володимир Сабодан (1992–2014)^[1] З титулом Митрополит в Києві: Онуфрій Березовський (з 2014, )	З титулом Митрополит Київський і всієї України Епіфаній Думенко (з 2018)	З титулом Митрополит Київський і всієї України УАПЦ Мефодій Кудряков (2000–2015)^[1] Макарій Малетич (2015–2018)	З титулом Верховний архієпископ Києво-Галицький, Митрополит Київський Любомир Гузар (2005–2011) Святослав Шевчук (з 2011)