Валерія Трубіна (нар.1966, Ворошиловград (нині — Луганськ), Української РСР) — українська художниця, авторка об'єктів та інсталяцій, представниця Нової хвилі (Українського трансавангарду).
Життєпис
Народилася Валерія Трубіна 1966 року у Ворошиловграді (нині — Луганську) у родині лікарів[1]. За іншими даними народилася на півострові Сахалін[2]. Її батьки переїхали до своїх батьків, тому до десяти років вона жила на Сахаліні. У 1974 році повернулися до Ворошиловграда, де почала навчатися у художній школі.
Після закінчення восьми класів загальноосвітньої школи вступила до Луганського художнього училища. Після його закінчення у 1985 році вступила на театрально-декораційний відділ Київського державного художнього інституту. Під час навчання познайомилася з Олександром Клименком та Олегом Голосієм, які зіграли вагому роль в її житті. Тому, наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років увійшла до складу арт-сквоту «Паризька комуна». Її називають «музою українського трансавангарду». Після закінчення вишу деякий час працювала на «Київнаукфільмі»[3].
У 1992 році після трагічної смерті Олега Голосія емігрувала. Спочатку до шотландського Единбургу, де тривала виставка «Ангели над Україною». Потім Валерія Трубіна жила в Чикаго (США)[4]. 1995 року повернулась до Києва, де працювала більше року до 1996 року. Працювала в майстернях на вулиці Чкалова (тепер — Гончара) з Максимом Мамсіковим, Олександром Клименком, Юрієм Соломком, Тетяною Гершуні-Галаган, Арсеном Савадовим, Георгієм Сенченком, у майстерні Лариси Пішої[5] та іншими.
Повернулась до США, а 1998 року переїхала до Каліфорнії. Починає експериментувати з пограничними станами свідомості, відображених на полотні. У 1999 році вступила до школи йоги. У період 2003—2008 років Валерія Трубіна подорожувала Гаваями. Живе та працює в Україні та США[6].
Творчість
Валерія Трубіна ше з студентських років займалась пошуком нової пластики у живописі. Картини почала демонструвати на виставках з 1987 року.
