Фатьянівська культура

	Фатьянівська культура
Названо на честь	Fatyanovod
Наступник	Абашевська культура
Час/дата початку	2600 до н. е.
Час/дата закінчення	1850 до н. е.
Першовідкривач або винахідник	Городцов Василь Олексійович
	Фатьянівська культура у Вікісховищі

Фатьянівська культура — археологічна культура бронзової доби.

Існувала у 2000-1500 роках до н. е.. Була поширена від Балтійського регіону до басейнів Волги й Ками із центром у Владимиро-Суздальському межиріччі.

Фатьянівська культура входила до складу великої культурно-історичної спільності — бойових сокир культур або шнурової кераміки культур, що були поширені серед предків слов'ян, балтів й германців.

Названа за могильником біля села Фатьянове Даниловського району Ярославської області.

Походження

Передбачувана прабатьківщина племен фатьянівська культура — територія між Дніпром і Віслою.

Вважається, що племена фатьянівської культури є представниками одної з гілок давніх балтів.

Антропологічний тип — європеоїдний.

Локальні варіанти

У фатьянівській культурі виділяється кілька локальних варіантів:

верхньоволзький,
московсько-клязьмінський,
середньоволзький, або балановський, що відокремлюють у окрему балановську культуру; названо за Балановським могильником,
інші.

Пам'ятки

Основні пам'ятники — ґрунтові могильники, родові цвинтарі, зазвичай розташовані на пагорбах. Померлих ховали в скорченому положенні в спеціальних спорудженнях (з дерева, бересту, прутів), чоловіків в основному на правому боці, головою на захід, жінок — на лівому, головою на схід.

Артефакти

Артефакти поховань різноманітні:

зброя (кам'яні висвердлені бойові сокири, мідні сокири, списи, стріли й інше);
знаряддя з каменю, кості, рідше міді (клиноподібні сокири, ножі, шкребки, шила, шпильки, голки, долота, мотики й інше);
прикраси (намиста із зубів, костей птахів, мушлю, бурштину);
численний глиняний посуд; посудини є кулястими, орнаментовані нарізним і штампованим візерунком, на донцах — солярні знаки;
зустрічаються кості домашніх і диких тварин (залишки їжі в могилах).

Господарство

Основне заняття племен Фатьянівської культури:

скотарство (свині, вівці, велика рогата худоба, коні),
можливо землеробство;
підсобні заняття — полювання, рибальство й збирання.
розвинена металургія міді.

Суспільний лад — патріархально-родової.

Могили родових старійшин виділялися розмірами й багатством інвентарю.

Вірування — культ предків, ведмежий і солярний культи.

Джерела

Крайнов Д. А. Древнейшая история Волго-Окского междуречья. — М., 1972;
Крайнов Д. А. Фатьяновская культура // Эпоха бронзы лесной полосы СССР. — М., 1987. — (Археология СССР);
Шитов В.Н. Фатьяновская культура, Энциклопедия Мордовия.