Чеченці в КазахстаніЧеченці в Казахстані — чеченська діаспора, що з'явилася в Казахстані в результаті депортації чеченців та інгушів у 1944 році. Станом на початок 2017 року, за даними Комітету зі статистики міністерства національної економіки Казахстану, її чисельність становить 32 894 особи[1] (за даними сайту joshuaproject.net — 38 тисяч)[2]. ІсторіяЗгідно з переписом 1926 року, в Казахстані проживало три чеченці: два в Семипалатинській губернії і один в Сирдар'їнській[3]. ДепортаціяВ результаті депортації, за різними оцінками, від 500 до 650 тисяч чеченців та інгушів опинилися в Казахській та Киргизькій РСР. У ході виселення і в перші роки після нього загинули приблизно 100 тисяч чеченців і 23 тисяч інгушів (приблизно кожен четвертий з обох народів)[4]. За оцінками Д. Едієва, втрати від депортації склали 125 477 чеченців (30,76 % від числа депортованих) та 20 284 інгуші (21,27 %)[5]. Лише 1949 року зниження чисельності вайнахів припинилося[6]. Чеченці та інгуші були розселені по 16 областях Казахстану та п'яти областях Киргизії. Ще кілька сотень людей були депортовані в Узбекистан, Таджикистан і РРФСР[7]. РеабілітаціяУказами Президій Верховної Ради СРСР та РРФСР 9 січня 1957 року Чечено-Інгушська АРСР була відновлена[8][9]. Вайнахи почали масово повертатися на свою історичну батьківщину. До 1963 з 524 тисяч осіб до Чечено-Інгушетії повернулося 468 тисяч[10]. Частина чеченців та інгушів постійно мігрувала на Кавказ і назад через те, що їх повної реабілітації в СРСР так і не відбулося[11]. Подальші подіїУ жовтні — листопаді 1992 року стався осетино-інгуський конфлікт. Потім були Перша і Друга чеченські війни. Ці події сприяли припливу чеченців та інгушів до Казахстану[12]. Динаміка чисельності
Переписи населенняЧисельність і частка чеченців за даними перепису населення за ці роки, за областями та містами республіканського значення[15][16][17][18][19]:
Нинішній стан1989 року в Алма-Аті з'явився чечено-інгушський національно-культурний центр. У 1995 році він був перереєстрований як Асоціація розвитку культури чеченського та інгушського народів «Вайнах» із роздільними чеченським та інгушським правліннями та співголовами. До її складу входять національно-культурні об'єднання чеченців та інгушів усіх обласних центрів Казахстану[12]. Першими співголовами асоціації «Вайнах» були обрані доктор філософських наук, професор А. Яндаров та доктор геолого-мінеральних наук, професор, академік Національної академії наук Казахстану С. Оздоєв. У 1997 році співголовою асоціації замість А. Яндарова було обрано віце-президента Всесвітнього чеченського конгресу А. Мурадова. Асоціація «Вайнах» у 1995 році була включена до Асамблеї народів Казахстану, а її керівники стали членами Ради Асамблеї[20]. Після початку бойових дій у Чечні Асоціацією було проведено велику роботу з облаштування своїх одноплемінників, що втекли від війни[21]. Асоціація надає допомогу членам діаспори та біженцям, що потребують, вирішує питання розміщення біженців та їх реєстрації в правоохоронних органах. З 1998 в Алма-Аті функціонує інгушська недільна школа[22]. Чеченські та інгуські бізнесмени регулярно надають Асоціації фінансову допомогу[23]. Представники діаспори живуть у центральних, східних та південних районах Казахстану[12]. Відомі представники діаспори[24]
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
