Шевчук В'ячеслав Анатолійович

В'ячеслав Шевчук
Особисті дані
Повне ім'я	В'ячеслав Анатолійович Шевчук
Народження	13 травня 1979(1979-05-13) (46 років)
	Луцьк, УРСР
Зріст	184 см
Вага	79 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
	ДЮСШ (Луцк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1996–1998 «Поділля» 36 (0) 1998–2000 «Металург» (Запоріжжя) 31 (1) 1999 →  «Металург-2» 6 (0) 2000–2001 «Шахтар» (Донецьк) 12 (0) 2000 →  «Шахтар-3» 1 (0) 2001 →  «Шахтар-2» 13 (0) 2001–2002 «Металург» (Донецьк) 2 (0) 2002 →  «Металург-2» 6 (0) 2002–2004 «Шинник» 50 (4) 2004–2005 «Дніпро» 11 (1) 2005–2016 «Шахтар» (Донецьк) 150 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2003–2016 Україна 56 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2017—2018 «Шахтар» (U-17) 2018—2019 «Олімпік» (Донецьк) 2021—2023 «Верес» спорт. дир. 2025— «Полісся» спорт. дир.
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 23 листопада 2021.
В'ячеслав Шевчук у Вікісховищі

В'ячеслав Анатолійович Шевчу́к (нар. 13 травня 1979, Луцьк, УРСР) — колишній український футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер та функціонер.

Цей розділ потребує доповнення. (23 листопада 2021)

Народився у Луцьку, вихованець місцевої ДЮСШ. На початку кар'єри виступав за «Поділля» з Хмельницького та «Металург» з Запоріжжя. У «Шахтарі» з червня 2000 року (з перервою). Провів за гірників 13 сезонів, зіграв 239 матчів та забив 4 голи. 27 грудня 2016 року офіційно залишив «гірників» та завершив кар'єру гравця^[1][2].

У складі донецького «Шахтаря» В'ячеслав Шевчук вісім разів ставав чемпіоном України. Чотири рази ставав срібним призером першості країни. П'ять разів вигравав Кубок України та двічі виходив у фінал кубку. Тричі вигравав Суперкубок країни. В'ячеслав Шевчук — володар Кубку УЄФА 2009 року. За свої спортивні досягнення удостоєний ордену «За мужність» та медалі «За працю та перемогу».

У складі національної збірної України провів 56 матчів. Брав участь у фінальному турнірі Євро-2012 та Євро-2016, де був капітаном національної команди.

У вересні 2017 року розпочав тренерську кар'єру, очоливши команду «Шахтаря U-17»^[3] і отримав тренерський диплом УЄФА категорії PRO. Тренував команду 2001 року народження, в складі якої грали Михайло Мудрик та Анатолій Трубін.

З жовтня 2018 року очолив клуб Прем'єр-ліги «Олімпік» (Донецьк), змінивши на цій посаді Романа Санжара. Асистентами Шевчука стали Руслан Ротань, Володимир Савченко (тренер воротарів) і Антон Дяченко (тренер з фізпідготовки)^[4].

17 квітня 2019 року В'ячеслав Шевчук залишив пост головного тренера ФК «Олімпік»^[5].

У вересні 2020 року отримав PRO-диплом УЄФА^[6].

З 23 листопада 2021 року обіймає посаду спортивного директора у «Вересі»^[7]. У січні 2023 року зайняв посаду віце-президента «Вереса», а в листопаді 2023 року залишив клуб, щоб узяти участь у виборах голови Рівненської асоціації футболу.

З 5 березня 2025 року обіймає посаду спортивного директора житомирського «Полісся»^[8]

Матчі В'ячеслава Шевчука за національну збірну України станом на 15 червня 2015 року
#	Дата	Стадіон	Суперники	Рахунок	Турнір
01.	30.04.2003	«Паркен», Копенгаген	Данія —  Україна	1-0	Товариський матч	90'
02.	11.06.2003	«Апостолос Ніколаїдіс», Афіни	Греція —  Україна	1-0	Відбірковий матч ЧЄ-2004	90'
03.	20.08.2003	«Шахтар», Донецьк	Україна —  Румунія	0-2	Товариський матч	90'
04.	08.10.2005	«Метеор», Дніпропетровськ	Україна —  Албанія	2-2	Відбірковий матч ЧС-2006	90'
05.	06.02.2008	«ГСП», Нікосія	Кіпр —  Україна	1-1	Товариський матч	75'
06.	01.06.2008	«Росунда», Стокгольм	Швеція —  Україна	0-1	Товариський матч	90'
07.	20.08.2008	«Україна», Львів	Україна —  Польща	1-0	Товариський матч	90'
08.	06.09.2008	«Україна», Львів	Україна —  Білорусь	1-0	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
09.	10.09.2008	Центральний стадіон, Алмати	Казахстан —  Україна	1-3	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
10.	11.10.2008	«Металіст», Харків	Україна —  Хорватія	0-0	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
11.	19.11.2008	«Дніпро-Арена», Дніпропетровськ	Україна —  Норвегія	1-0	Товариський матч	90'
12.	11.02.2009	«ГСП», Нікосія	Сербія —  Україна	0-1	Товариський матч	90'
13.	01.04.2009	«Вемблі», Лондон	Англія —  Україна	2-1	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
14.	06.06.2009	«Максимір», Загреб	Хорватія —  Україна	2-2	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
15.	10.06.2009	«Динамо», Київ	Україна —  Казахстан	2-1	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
16.	12.08.2009	«Динамо», Київ	Україна —  Туреччина	0-3	Товариський матч	46'
17.	01.06.2011	«Динамо», Київ	Україна —  Узбекистан	2-0	Товариський матч	90'		64'
18.	06.06.2011	«Донбас Арена», Донецьк	Україна —  Франція	0-2	Товариський матч	90'
19.	02.09.2011	«Металіст», Харків	Україна —  Уругвай	2-3	Товариський матч	90'
20.	06.09.2011	«Дженералі Арена», Прага	Чехія —  Україна	4-0	Товариський матч	76'		67'
21.	05.06.2012	«Ауді Шпортпарк», Інгольштадт	Туреччина —  Україна	2-0	Товариський матч	90'
22.	11.09.2012	«Вемблі», Лондон	Англія —  Україна	1-1	Відбірковий матч ЧС-2014	75'
23.	14.11.2012	«Васил Левський», Софія	Болгарія —  Україна	0-1	Товариський матч	90'		74'
24.	06.02.2013	Стадіо «Олімпіко», Севілья	Норвегія —  Україна	0-2	Товариський матч	90'
25.	22.03.2013	Національний стадіон, Варшава	Польща —  Україна	1-3	Відбірковий матч ЧС-2014	90'
26.	26.03.2013	«Чорноморець», Одеса	Україна —  Молдова	2-1	Відбірковий матч ЧС-2014	90'
27.	02.06.2013	НСК «Олімпійський», Київ	Україна —  Камерун	0-0	Товариський матч	90'
28.	14.08.2013	НСК «Олімпійський», Київ	Україна —  Ізраїль	2-0	Товариський матч	90'
29.	06.09.2013	«Арена Львів», Львів	Україна —  Сан-Марино	9-0	Відбірковий матч ЧС-2014	60'
30.	10.09.2013	НСК «Олімпійський», Київ	Україна —  Англія	0-0	Відбірковий матч ЧС-2014	90'
31.	11.10.2013	«Металіст», Харків	Україна —  Польща	1-0	Відбірковий матч ЧС-2014	90'
32.	15.10.2013	Стадіо «Олімпіко», Серравалле	Сан-Марино —  Україна	0-8	Відбірковий матч ЧС-2014	90'
33.	15.11.2013	НСК «Олімпійський», Київ	Україна —  Франція	2-0	Плей-оф відбору ЧС-2014	90'		37'
34.	19.11.2013	«Стад де Франс», Париж	Франція —  Україна	3-0	Плей-оф відбору ЧС-2014	90'
35.	05.03.2014	«Антоніс Пападопулос», Ларнака	США —  Україна	0-2	Товариський матч	80'
36.	03.09.2014	НСК «Олімпійський», Київ	Україна —  Молдова	1-0	Товариський матч	46'
37.	08.09.2014	НСК «Олімпійський», Київ	Україна —  Словаччина	0-1	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'
38.	09.10.2014	«Борисов-Арена», Борисов	Білорусь —  Україна	0-2	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'
39.	12.10.2014	«Арена Львів», Львів	Україна —  Північна Македонія	1-0	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'
40.	15.11.2014	«Жозі Бартель», Люксембург	Люксембург —  Україна	0-3	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'
41.	27.03.2015	«Рамон Санчес Пісхуан», Севілья	Іспанія —  Україна	1-0	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'
42.	31.03.2015	«Арена Львів», Львів	Україна —  Латвія	1-1	Товариський матч	90'
43.	09.06.2015	«Лінцер», Лінц	Грузія —  Україна	1-2	Товариський матч	46'
44.	14.06.2015	«Арена Львів», Львів	Україна —  Люксембург	3-0	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'

• У червні-липні 2018-го року В'ячеслав провів відпочинок на окупованій Росією території в Криму^[9].
• 28 травня 2021 року був затриманий поліцією за водіння автомобільного засобу у стані алкогольного сп'яніння^[10][11]. За кілька годин до дорожнього інциденту Шевчук перебував на урочистому заході з нагоди 85-річчя «Шахтаря». Згодом футболіст перепросив за ганебну поведінку під час затримання та нетверезе кермування. Скандал вплинув на його подальшу кар'єру. На тренерській лаві він вже більше не працював, а також залишив телеканал «Футбол», де виступав як експерт у студії Олександра Денисова.

• Чемпіон України (8): 2001, 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014
• Володар кубка України (5): 2008, 2011, 2012, 2013, 2016
• Володар Суперкубка України (5): 2005, 2008, 2010, 2012, 2014
• Володар Кубка УЄФА 2008-09

• Орден «За мужність» III ст. (25 травня 2009) — за досягнення визначного спортивного результату — здобуття Кубка УЄФА 2009 року, виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету вітчизняного футболу^[12]
• Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (21 листопада 2015) — за досягнення високих спортивних результатів, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного авторитету Української держави^[13]
• Медаль «За працю і звитягу» (19 серпня 2006) — за досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу з футболу 2006 року (Федеративна Республіка Німеччина), виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України^[14]

Брат — Сергій Шевчук, підполковник Державної прикордонної служби України. Спочатку займався футболом, але потім обрав кар'єру військового. Брав участь в обороні Маріуполя^[15] та пройшов пекло російського полону.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шевчук В'ячеслав Анатолійович

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Шевчук В'ячеслав Анатолійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Шахтар» [Архівовано 11 березня 2009 у Wayback Machine.]
• Видалення було ключовим у матчі, — В'ЯЧЕСЛАВ ШЕВЧУК після гри з «Шахтарем» | Кубок України || 31.10.18 (ВІДЕО)
• Історія нетверезого водіння В'ячеслава Шевчука, що зламала кар'єру тренера

Це незавершена стаття про українського футболіста чи футболістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.